Сергій Гальченко - Таємниці морів, Сергій Гальченко

   — Не сумніваюсь в ваших словах, — промовив Фернандо, — але чи зможемо ми зайти у порт Пернамбуку, минулого разу нам не дуже зраділи... І якби не ваш вірний Отавіу, ми могли опинитись на шибениці.

   — Розберемося, — відповів сеньйор Герейро, — але у мене для вас трохи інша пропозиція. Ви звісно можете відмовитись, але мені вкрай потрібно дістатися Лісабону. Бажано не найпізніше ніж «Салвадор»

   — Які ваші умови? До того ж для нас це небезпечно. Якщо ми дивом з Пернамбуку врятувались.

   — Розумію, і добре заплачу, якщо ви встигнете скоріше за фрегат. Я міг би найняти інше судно, але на це піде час. Та й навряд легко  знайду корабель з такою швидкістю, як ваш.

   —  Я пораджусь з товаришами, і дам відповідь.

   На диво більша частина команди підтримала пропозицію.  Губернатор обіцяв добре заплатити. До того ж дружба з ним вигідна піратам. Хоча ті й розуміли, що він жодною мірою не підтримуватиме розбій. 

   Через годину після ради корабель змінив курс і попрямував до рідних для багатьох, європейських берегів, які стали чужими. Деякі моряки на свій страх і ризик просилися зійти на берег і вирушити на пошук своїх родин. Хоча чітко розуміли, що ризикують опинитися в зашморгу або кайданах.