Ольга Обська - Невинна й небезпечна, Ольга Обська

Він провів рукою по її волоссю. Нестерпно ніжно.

— Ти ж знаєш, я все одно піду з тобою.

— Ні! Ти загинеш!

— Якось мені вже вдалося на якийсь час утихомирити отруйне марево. Вийде і сьогодні.

— Справа не лише у мареві.

Навіть якщо у Маркеля вийде живим дістатися потрібного колодязя разом із Амалією, без мітки скарабея йому не вдасться пережити таїнство переміщення. Страх за коханого скував серце.

— Ні! — Амалія відсторонилася від Маркеля і скочила на коня. — Залишайся тут. Ти загинеш!

Вона з відчаєм пришпорила скакуна і в'їхала в прокляту долину. Галопом помчала в бузковому мареві. На що Амалія розраховувала? За кілька секунд Маркель порівнявся з нею.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно