Наталена Андріанівна Корольова - Quid est Veritas?

розповідали різні старовинні події, повір’я, вірування… Незабутні часи!.. І незабутня з них радість!(обратно) 188

У Саронській долині навесні бувало незвичайно багато квітів, переважно нарцисів.

(обратно) 189

Звичайний у ті часи напис-епітафія на жіночих гробницях.

(обратно) 190

Перська форма наймення Валтазар, відомого більш європейцям. Перси запевняють, що Баал-Фазар (чи Валтазар) був не тільки одним із тих трьох володарів, що прийшли до Вифлеему, але що був він і священиком перської релігії «Святого Світла». Ці перські священики звалися «магі» — то був їх офіційний титул.

(обратно) 191

Перська легенда (як і Платон) називає цю землю «Атлантидою», бо була вона в Атлантійському океані, десь між Африкою та Іспанією, яка є відірваним шматком Африки, на що вказує розміщення гірських кряжів, рослинність, ґрунт.

(обратно) 192

Легенда, звичайно, приєднана вже в часи хрестових походів. Бо Гора Спасіння — Mont Salvat (на півдні Франції) часто згадується в легендах про св. Грааля.

(обратно) 193

Піренейський переказ-легенда.

(обратно) 194

Ростра — передня частина, «ніс» стародавнього корабля. Звичайно прикрашався фігурою бога, богині чи героя, яким було присвячено корабель і чиє наймення корабель мав.

(обратно) 195

Платина, яку тоді називали «білим золотом», була знана в стародавньому світі.

(обратно) 196

Септима — тиждень.

(обратно) 197

Келех магів — назва, яку давали св. Ґраалеві в юдейських легендах.

(обратно) 198

Смоква — те саме, що фіга: овочів фіговника, «літні» фіги, не консервують. Вони малі та й буває їх мало.

(обратно) 199

«Літніх» фіг взагалі люди не їдять. А з «зимових» фіг їдять та в’ялять чи сушать так звані «білі фіги». Темно-синіх зверху, а малиново-червоних всередині не консервують і вживають до їжі мало, бо вони занадто малі, солодкі й викликають спрагу.

(обратно) 200

Відвар із сушених квіток нагідок ще й досі вважається ліком на підсилення серця.

(обратно) 201

Звичайно за класичної доби було привілеєм тільки учнів сідати біля ніг учителя. Так робили учні Сократа і Платона. Від них цей звичай перейняли римляни, а від римлян — також юдеї.

(обратно) 202

Симпозіон — славний бенкет із диспутами та філософськими промовами, «культурна» (говорячи нинішньою мовою!) учта, а не розпусна «оргія» з пиятикою й розпусними забавами.

(обратно) 203

Піттакос — один із «семи мудреців» Греції. Народився в Мітілені, яку увільнив від тиранів, що там володіли. Протягом десяти років був сам у проводі мітіленського уряду. Народився приблизно 650 р., вмер 569 до Христа.

(обратно) 204

Cимптоми при послабленні серця не вигадані. Авторка, сама лікарка також, особливо за молодих літ, терпіла на серцеві «шоки», має від народження серце менше, ніж мало б бути нормальне, поставлене трохи наскіс, і одна серцева клапа не діє справно. Тому при занадто інтенсивній праці — а такої було в моєму житті багато — діяльність серця слабла, аж воно затримувалося цілком на дві-три години. При цьому явищі — жодного страху, болісті! Навпаки, ніби радісне почуття «визволення», увільнення від усього… Страх відчула я лише один-єдиний раз, коли почула, як прикликаний лікар сказав: «Запізно! Ін’єкція не помогла!» Запізно означало: «мертва»… Чула я все, але не могла ні поворухнутися, ані розплющити очі. Отже, злякалася, щоб мене живою не похоронили. Тільки з цього був страх.

(обратно) 205

Гірські курочки — дуже улюблений на Сході птах. Це, власне, якийсь рід великої, більшої за голуба, куріпки. Її також їдять, бо смачна, але більше тримають у клітці на забаву. Птах дуже звикає до людей. Звичайно в клітці тільки спить, а так ходить вільно, вискакує людям на коліна, лащиться, треться голівкою об обличчя, як це роблять у нас коти, щоб його гладили, їсть із рук. Розбарвлений дуже гарно: блакитнаво-сірий, світлий, з білими грудьми та шийкою, на якій, як і на крилах, чорні смужки. Тримаючи цих птахів, жінки, діти, що з ними граються (на Сході дітям не дають «мертвих» забавок, але привчають до живих тварин), і ще більш — старі люди, Я знала в Персії одного старика, що носив із собою свою курочку в кліті навіть до каварні: «Як поет Саад свого солов’я» — любив підкреслювати.

(обратно) 206

У Персії здавен-давна існувала професія казочників і казочниць. Вони з дитинства навчалися «напам’ять» старих казок, але змінювали їх часами. Ще в часи авторчиної молодості, коли