Клер Норт - Перші п'ятнадцять життів Гаррі Оґаста

— Ручку, папір.

— Гаррі, твої руки…

— Ручку, папір!

Вона дала ручку й папір.

Я спробував писати, але нічого не вийшло. Мої руки, як зауважила Акінлеє, були в не дуже корисному стані.

— Гаразд, тоді друкарську машинку.

— Гаррі!

— Акінлеє, — твердо сказав я, — менше, ніж за тиждень, я помру, і те, що я досі маю подобу свідомості, є хімічним дивом. Знайди мені друкарську машинку.

Вона знайшла мені друкарську машинку й для того, щоб я мав здоровий глузд, вколола мені всі хімікати, які ми згадали, об'єднавши свої медичні знання.

— Дякую, — сказав я. — А тепер, будь ласкава, залиш мені таку дозу морфію, щоб нею можна було слона завалити, й залиш мене самого, дякую.

— Гаррі…

— Дякую, — повторив я. — Побачимося в наступному житті.

Коли вона вийшла, я сів перед машинкою й ретельно обдумав свої слова.

Трохи згодом, коли сонце вже зникло за обрієм, я написав:

Я пишу це для тебе.

Мій вороже.

Мій друже.

Ти вже знаєш, уже мусиш знати.

Ти програв.

* * *

Вінсенте.

Це мій заповіт. Моє сповідання, якщо твоя ласка. Моя перемога, моє прохання вибачити. Це останні слова, які я напишу в цьому житті, бо відчуваю, що цьому тілу вже настає кінець, який настає завжди. Незабаром я відкладу все це, візьму шприц, що мені залишила Акінлеє, і припиню цей біль. Я розповів тобі перебіг свого життя частково для того, щоб змусити себе діяти, а частково — щоб просвітити тебе. Я знаю, що цим я віддаю себе повністю в твої руки, розкриваю всі сторони свого буття, усіх тих багатьох людей, яких я весь цей час удавав, а також того себе, яким я став. Щоб захистити себе після цього зізнання, у мене не залишається іншого вибору, окрім як знищити повністю тебе і твоє знання про мене. Цим я змушую себе діяти.

На цей час ти вже знатимеш, що я зник з лікарні.

Страх мав охопити тебе; страх того, що Забуття не спрацювало, що я втік.

А може, навіть сильніший страх, бо ти майстер дедукції. Можливо, з моєї відсутності ти зрозумів, що моя втеча зумовлена не тільки страхом смерті. Можливо, з того, що в мені після приєднання твоєї машинки залишився розум, ти зрозумів, що попередня машина теж не спрацювала, так само, як і та, що була ще раніше. Можливо, перед тобою зараз розгортається, наче ланцюгова реакція, весь перебіг тих подій, кожна брехня, кожний обман, кожна жорстокість, кожна зрада; розгортаються, неначе атом перед очима Бога. Можливо, ти вже знаєш, що я хочу сказати тобі, але не думаю, що ти вже повірив у це.

Ти пошлеш людей шукати мене, і без особливих ускладнень вони знайдуть мій труп. Акінлеє вже не буде, її робота на сьогодні вичерпана. Поруч із пустим шприцом вони знайдуть ці слова й передадуть їх, сподіваюсь, тобі в лікарню. Твій погляд пробіжить по рядках і з найпершими словами ти зрозумієш, вже розумітимеш, що більше не можна заперечувати: ти програв.

Ти програв.

А в іншому житті, яке ще не настало, семирічний хлопчик ітиме провулком за південним Лондоном із картонною коробкою в руці. Він зупиниться перед будинком, садок якого пахне рододендронами, і почує свисток потяга, що їхатиме повз. Там житимуть батько та мати. Його зватимуть Говард, а її — Урсула. Їхній садівник, завдяки якому квіти такі ароматні, буде відомий за прізвищем Ренкіс.

Ця семирічна дитина підійде до тих незнайомців і з невинністю малюка запропонує їм щось зі своєї коробки. Яблуко або апельсин. Карамельку, іриску — деталі неважливі, бо хто відмовиться від подарунка такого невинного дитинчати? Батько, мати, а може навіть і садівник — не попереджати ж його за таких обставин — кожний візьмуть щось у того хлопчика, подякують йому й скуштують, а він розвернеться й піде геть.

Я обіцяю, що отрута діятиме швидко.

І Вінсент Ренкіс не народиться.

І все буде так, як має бути.

Час продовжиться.

Клуби простягнуть свої щупальця крізь епохи, і нічого не змінюватиметься.

Ми не будемо богами — ні ти, ні я.

Ми не дивитимемося в те дзеркало.

Натомість, упродовж тих кількох днів, що тобі залишилися, ти нарешті побудеш смертним.

Примечания

1

Національний траст (Велика Британія) (англ. National Trust for Places of Historic Interest or Natural Beauty) — скорочена назва національного неприбуткового товариства практичної охорони, збереження і ревіталізації пам'яток (історично чи мистецькі вартісних для країни і нащадків), а також місць природної краси. Повна назва товариства — Національний траст місць історичної значущості та природної краси. (Взято з Вікіпедії).

2

Героїн.

3

Райони Лондона.

4

Відомі серійні вбивці.

5

Район у Лондоні.

6

Район у Лондоні.

7

Мова в Південній Африці, якою розмовляють нащадки голландських колоністів.

8

Натяк на обставини написання поеми «Кубла-Хан» англійського поета Семюела Тейлора Колриджа.