Хіроакі Куромія - Свобода і терор у Донбасі, Хіроакі Куромія
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
166
Семенов-Тян-Шанский. Россия. — С. 189; Ворошилов К. Е. Рассказы о жизни. Воспоминания. Книга первая. — Москва, 1968. — С. 11; Чижикова. Русско-украинское пограничье. — С. 47. Про таке саме, взаємно підозріле ставлення одні до одних росіян і українців в Полтаві на початку 1930-х років: Копелев Л. И сотворил себе кумира (Ann Arbor, Mich., 1978). — С. 135–136.
167
Зайцев. Большевики Юзовки. — С. 156. Класичний роман М. Шолохова «Тихий Дон» також зображує яскраві картини таких суперечок на Дону.
168
Ауэрбах А. А. Воспоминания о начале развития каменноугольной промышленности в России // Русская старина. — 1909. — № 12. — С. 555. Про ворожнечу між росіянами і українцями в Донбасі: 5-летний обзор. — С. 19.
169
Харечко Т. Социал-демократический союз горно-заводских рабочих. Из истории революционного движения в Донбассе 1900–1908 гг. // Летопись революции. — 1925. — № 3. — С. 13; Гамбаров А. Очерки по истории революционного движения в Луганске, 1901–1921 гг. // Летопись революции. — 1923. — № 4. — С. 46.
170
Ворошилов. Рассказы о жизни. — С. 121–122; Николаенко И. Революционное движение в Луганске. — Харків, 1926. — С. 7–8.
171
Зайцев. Большевики Юзовки. — С. 156.
172
Theodore Н. Friedgut. Iuzovka and Revolution, vol. I, Life in Russia’s Donbass, 1869–1924 (Princeton University Press, 1989), p. 197–198.
173
Friedgut. Iuzovka and Revolution, vol. I. — P. 201.
174
Материалы для истории антиеврейских погромов в России, т. 2. — Петроград, Москва, 1923. — С. 531, подають лише два погроми в Маріуполі та околицях. Про погроми 1881 р. загалом див. у вид.: Michael Aronson. Troubled Waters: The Origins of the 1881 Anti-Jewish Pogrom in Russia (University of Pittsburgh Press, 1992). Див. також статті того самого автора, Moshe Mishinsky, Erich Haberer у вид.: Klier, Lambroza. Pogroms.
175
Theodore Friedgut. Labor Violence and Regime Brutality in Tsarist Russia: The Iuzovka Cholera Riots of 1892 // Slavic Review, 46:2 (літо 1987 p.).
176
Искра (Женева, Швейцарія). — № 45 (1 серпня 1903). — С. 7.
177
Невский В. Январские дни 1905 года в Екатеринославе и Донецком бассейне. По архивным документам // Пролетарская революция. — 1923. — № 3. — С. 55, 60.
178
Shlomo Lambroza. The Pogroms of 1903–1906 // Klier, Lambroza. Pogroms. Про Одесу, місто, де було найбільше погромів: Robert Weinberg. The Revolution of 1905 in Odessa: Blood on the Steps (Indiana University Press, 1993), розд. 7.
179
A. Linden (ред.). Die Judenpogrome in Rußland (Köln, Leipzig, 1910), S. 217.
180
Восход (Санкт-Петербург). — 1905. — № 42–43, кол. 34; № 47–48, кол. 18–21; Heinz-Dietrich Löve. Antisemitismus und reaktionare Utopie. Russischer Konservatismus im Kampf gegen den Wandel von Staat und Geselschaft (Hamburg, 1978), S. 240–241 (Юзівку неправильно названо Юзоков); Степанов С. Черная сотня в России fl 905–1914 гг.). — Москва, 1992. — С. 77.
181
Шкловский Л. (Сергей). Воспоминания о 1905 годе // Пролетарская революция. — 1926. — № 1. — С. 201; Сурожский. Край угля и железа. — С. 304.
182
Хрущев. Воспоминания // Вопросы истории. — 1991. — № 4. — С. 56–57. Чорносотенці були організацією крайніх правих сил.
183
Про погроми в Юзівці та інших місцях: Charters Wynn. Workers, Strikes, and Pogroms: The Donbass-Dnepr Bend in Late Imperial Russia, 1870–1905 (Princeton University Press, 1992), розд. 7.
184
На думку С. M. Рижкова, все обійшлося більш-менш мирно завдяки вчителеві й делеґатові першої Думи від Катеринославської губернії: «неозброєний учитель» (Рижков?) і «неозброєні робітники» розігнали погромників. Він урочисто заявив, що російський народ не має ненависті до євреїв. Государственная дума Стенографический отчет. 1906 год. Сессия первая. Том II. Заседания 19–38 (с 1 июня по 4 июля). — Санкт-Петербург, 1906. — С. 956.
185
ДАЛО, СІФ 94 ф.
186
Николаенко. Революционное движение. — С. 28. Про погроми в інших частинах Донбасу: Linden. Die Judenpogrome, p. 204–210 (Бахмут), 227–240 (Маріуполь), 245 (Ясинувата та інші станції); Харечко Т. Октябрьско-декабрьский подъем 1905 г. В Донбассе // Летопись революции. — 1925. — № 5–6. — С. 8–10, 13–14. Погроми сталися й на сході Донбасу, в області Війська Донського, де жило порівняно небагато євреїв. Про Олександрівськ-Грушевський: Харечко. — С. 14. У донських антрацитових шахтах жертвами погромів, кажуть, була «крамольна» інтеліґенція. (Пролетариат в революции 1905–1907 гг. К 25-летию революции 1905 г. [Москва, Ленинград, 1930]. — С. 203). В місті Ростов, відразу на межі з Донбасом, де з 144 000 населення 14 000 були євреї, теж пройшли погроми (Linden. Die Judenpogrome, p. 488–498).
187
Klier, Lambroza. Pogroms, p. 43, 194 (карти).
188
John Klier. The Pogrom Paradigm in Russian History // Klier, Lambroza. Pogroms, p. 14.
189
Hans Rogger. Conclusion and Overview, у: Klier, Lambroza. Pogroms, p. 336.
190
Lӧve. Antisemitismus und reaktionäre Utopie.
191
Lambroza. The Pogroms in 1903–1906 // Klier, Lambroza. Pogroms, p. 230; Henry J. Tobias. The Jewish Bund in Russia: From Its Origins to 1905 (Stanford University Press, 1972).
192
Friedgut. Iuzovka and Revolution, p. 204. Таким чином, бунду доводилося конкурувати з російськими соціал-демократами (Tobias. The Jewish Bund, p. 117).
193
Hans Rogger. Jewish Policies and Right-Wing Politics in Imperial Russia (University of California Press, 1986), p. 227.
194
Rogger. Conclusion and Overview // Klier, Lambroza. Pogroms, p. 361. Про загальнішу арґументацію, яка пов’язує націоналізм і промислове суспільство: Ernest Gellner. Nations and Nationalism (Cornell University Press, 1983).
195
Прекрасний аналіз суперництва національних ідентичностей в Новоросії загалом: Terry Martin. The Empire’s New Frontiers: New Russia’s Path from Frontier to Okraina. 1774–1920 // Russian History // Histoire Russe, 19:1–4 (1992).
196
Friedgut. Iuzovka and
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Свобода і терор у Донбасі, Хіроакі Куромія», після закриття браузера.
