Володимир Селезньов - Кремлівський плагіат. Від "шапки Мономаха" до кепки Ілліча

Сучасний російський Державний герб, затверджений восени 1993 року, був складений “за мотивами” Малого Державного герба Російської імперії. Але коли і звідки він з’явився?

Звернімося до історії Державного герба Росії. Треба зазначити, що до XVI століття в Росії взагалі не було герба. Його функції на той час виконували княжі гербові печатки. Причому спочатку на таких печатках був зображений не орел. У XIII столітті одним зі знаків влади князів владімірських був лев, який встав на диби, що, до речі, нагадувало герб Галицько-Волинського князівства. На рубежі XIV–XV століть у символіці Московського князівства з’являється зображення вершника, що вражає списом дракона, яке згодом стало асоціюватися зі святим Георгієм Побідоносцем.

Двоголовий орел як геральдичний символ Московського князівства вперше з’явився у 1497 році за князя Івана III. Тоді орел прикрасив Велику державну печатку. На її лицьовому боці, як і раніше, був вершник, що вражає списом дракона, і напис: “Иоанъ б(о)жиею милостию господарь всея Руси и велики кн(я)зь”. А ось на звороті вперше було зображено двоголового орла під двома коронами, який був оточений написом — продовженням лицьового: “и великыи кн(я)з. Влад. и Moc. и Нов. и Пск. и Тве. и Уго. и Вят. и Пер. и Бол.”.

Час правління Івана III, з 1462 по 1505 роки, відзначився об’єднанням земель навколо Москви і перетворенням її на центр єдиної держави. Тоді ж почали зароджуватися й імперські амбіції московських правителів.

Московський князь Іван III та його печатка (1497 рік)

Однак насправді двоголовий орел до московитів жодного стосунку не має і був просто запозичений.

Зображення орла як символу могутності, емблеми царської влади траплялося у прадавні часи в різних народів. Усьому давньому світові був відомий римський орел. Однак римський орел спочатку був одноголовим.

Щодо двоголового орла, то він має східне походження. На сьогодні найдавнішою знахідкою вважається печатка з шумерського міста Лагаш, датована серединою III тисячоліття до н. е. Шумерська цивілізація залишила після себе безліч загадок, і що насправді міг означати орел з двома головами для шумерів, залишається лише здогадуватися.

Наступними за часом створення (орієнтовно XIII століття до н. е.) є наскальні барельєфи, що їх знайшли археологи в Туреччині, на місці колишнього Хетського царства. Це було зображення двоголового орла, що схопив двох зайців. Хети вважали двоголового орла супутником бога грози Тішуба, і вже на той час він був символом правлячої династії. До речі, римського бога Юпітера також супроводжував орел.

Пізніше двоголовий орел з’являється в Мідійському царстві — державі на території Передньої Азії, за часів правління царя Кіаксара (625–585 роки до н. е.).

Нарешті, сліди двоголового орла трапляються на емблемах Давнього Риму. У 293 році римський імператор Діоклетіан провів адміністративну реформу і створив так звану тетрархію — форму управління державою, коли країна ділилася на дві частини — східну і західну, — в кожній з яких було по два імператори: старший — Август і молодший — Цезар. У той період орел з двома головами символізував єдність двох частин імперії. А 330 року імператор Константан Великий, який переніс столицю імперії до малоазійського міста Візантій, згодом названого на його честь Константинополем, офіційно визнає двоголового орла своєю емблемою.

Звідки ж “прилетів” двоголовий орел на Державний герб Росії? З цього приводу існує кілька різних версій. Розгляньмо деякі з них.

Згідно з офіційною версією, вперше висловленою російським істориком В. Татіщєвим, двоголовий орел потрапив до Московії з Візантійської імперії, і його поява пов’язана з одруженням московського князя Івана III на візантійській принцесі Зої (Софії) — небозі останнього імператора Константина XI Палеолога, яка нібито й принесла цей геральдичний знак як “придане”.

Перша достовірна згадка про використання цього символу, на думку іншого російського історика Н. Карамзіна, який прийняв версію В. Татіщєва, належить до 1497 року, коли Іван III поставив печатку із зображенням орла на мінову грамоту.

У сучасній російській історіографії появу нового державного символу прийнято пояснювати приблизно так: “Двоголовий орел був давнім гербом Візантійської імперії і дістався у спадок Росії після одруження Софії Палеолог, небоги останнього візантійського імператора, з Великим князем московським Іваном III, що відбулося в 1472 році. Велика імперія, що розпалася, немовби передала естафету іншій православній країні, що набирала сили і могутності...”

Чи це так насправді?

Почнемо з того, що, як вважають багато дослідників, Візантійська імперія не мала державного герба як такого. Його заміняв родовий знак правлячої династії. Остання правляча візантійська династія Палеологів, справді, мала родовий герб у вигляді двоголового орла (до речі, під однією короною). Однак, повторимо, що це був герб династії, а не багатовікової Візантійської імперії.

Візантійський орел (над входом до резиденції Константинопольської патріархії).