Деніел Кіз - Квіти для Елджернона

нове аби одержати свою їжу. Це мене засмутило бо якшо він зазнає невдачі то не зможе поїсти й залишиться голодний.

Я не думаю шо це правильно примушувати тебе виконати випробування для того шоб поїсти. Як би почував себе Берт якби йому довелося виконувати тест щоразу коли йому хотілося їсти. Я думаю ми станемо друзями з Елджерноном.

Тут я пригадав, шо дохторь Штраус каже, я повинен записувати всі свої сни і свої думки шоб коли я приходжу в його кабінет я міг розповісти про них. Я сказав йому шо не вмію думати але він пояснив мині шо має на увазі більше аніж те шо я написав про свою маму й тата й про те як я почав навчатися в міс Кінніан або те шо сталося зі мною до аперації і шо я думав і думаю про це і шо я записав у свій звіт.

Я не відчував шо я думаю і спогадую. Можливо зі мною справді шось відбуваєцця. Я не відчував себе іншим але був такий збуджений шо не міг заснути.

Дохторь Штраус дав мені кілька рожевих пігулок шоб мені краще спалося. Він каже я повинен багато спати, бо в моєму мозку відбуваєцця надто багато змін. Мабуть він має слушність бо дядько Герман мав звичай безпробудно спати в нашому домі коли його звільняли з роботи, на старій канапі у вітальні. Він був товстий і йому було важко знайти роботу бо він фарбував людям стіни будинків і мусив дуже повільно опускатися й підійматися по драбині.

Коли я одного разу сказав матері шо хочу бути малярем як дядько Герман моя сестра Норма зауважила погляньте-но Чярлі хоче бути художником у нашій родині. Але батько дав їй ляпаса і сказав шоб вона не ображала брата. Я не знаю шо таке художник та коли Норма дістала за це ляпаса то певно це щось погане. Мені стало зле коли Норма дістала ляпаса за те шо скривдила мене. Коли я стану умним то неодмінно навідаю її.

30 берізня

Сьогодні ввечері після роботи міс Кінніан прийшла до навчального класу який був біля лабароторії. Здавалося вона була рада зустрітися зі мною але чомусь нервувалася. Вона здавалася молодшою ніж я її пам’ятав. Я сказав їй шо дуже стараюся стати умним. Вона сказала я вірю в тебе Чярлі ти намагався навчитися чітати й писати з набагато більшим бажанням аніж усі інші. Я знаю ти це можеш зробити. Щонайгірше ти станеш розумним на короткий час але допоможеш іншим недорозвиненим людям.

Ми почали чітати дуже складну книжку. Я ніколи раніше не чітав такої складної книжки. Вона називається Робинзон Крузо й у ній розповідається про чоловіка який потрапив на безлюдний острів. Він розумний і багато чого вміє тож має де жити і шо їсти й чудово вміє плавати. Мені лише його шкода бо він живе сам один і не має друзів. Але думаю хтось має жити ше на тому острові бо в книжці є картина Робинзона з його гарною парасолькою на якій він дивиться на людський слід. Я сподіваюся він знайде друга й не буде таким самотнім.

31 берізня

Міс Кінніан навчає мене краще писати слова. Вона каже мені, подивися на слово, заплющ очі й повторюй його знову й знову, аж поки запам’ятаєш, як воно звучить і як пишеться. Виявляється багато слів я писав неправильно. Навчитися писати їх правильно важко але міс Кінніан каже не турбуйся а просто запам’ятовуй як пишеться кожне слово бо чітких правил як їх треба писати нема.

Звіт дев’ятий, 1 квітня

Усі в пикарні прийшли подивитися сьогодні, як я почав свою нову роботу став працювати на змішувачі. А сталося це так. Олівер, який працював на змішувачі вчора звільнився. Я мав звичай допомагати йому раніше, приносив мішки з борошном, яке він висипав у змішувач. Проте я не міг собі уявити шо знаю як працувати на змішувачі. Це дуже важко й Олівер цілий рік ходив до пекарської школи перш ніж навчився бути помічником пекаря.

Але мій друг Джо Карп сказав Чярлі чому б тобі не виконувати роботу Олівера. Усі прийшли на наш поверх вони сміялися і Френк Рейлі сказав атож Чярлі ти працуєш тут уже давно. Ну ж бо візьмися за цю роботу. Джімпі тут немає й він не знатиме що ти це робив. Я боявся бо Джімпі головний пекар і він наказав мені ніколи не підходити близько до змішувача бо цей апарат мене покалічить. Але тепер усі сказали візьмися за цю роботу крім Фанні Берден яка сказала облиште чому ви не дасте бідоласі спокій.

Френк Рейлі сказав заткнися Фанні сьогодні квітневий день дурнів і якшо Чярлі попрацує на змішувачі він може здивувати хазяїна й усі ми матимемо вихідний день. Я сказав шо не можу налаштувати машину але можу працувати на ній бо я спостерігав за роботою Олівера.

Я почав працувати на змішувачі й усі були здивовані а надто Френк Рейлі. Фанні Берден була дуже збуджена й сказала ви тільки подумайте Олівер два роки навчався як треба правильно змішувати тісто й ходив до школи пекарів. Берні Бейт який доглядає машину сказав шо я працую швидше і краще ніж Олівер. Ніхто не засміявся. Коли повернувся Джімпі і Фанні йому розповіла що тут діється він розгнівався на мене за те шо я став працувати на змішувачі. Але вона сказала йому а ти поглянь як він працує. Вони хотіли зробити мене квітневим дурнем а я натомість зробив дурнями їх усіх. Джімпі дивився і я знав він сердитий на мене томушо він не любить коли люди не виконують того шо він їм каже як професорь Нявмур. Але він побачив як уміло я працую на змішувачі й він пошкріб потилицю й сказав я бачу але я в це не вірю. Після чого покликав містера Доннера й наказав мені працувати далі шоб містер Доннер усе побачив.

Я боявса він розгнівається й накричить на мене тому коли я закінчив то запитав чи можна мені тепер повернутися на свою звичну роботу. Я пішов підмітати за прилавком пикарні. Містер Доннер дивився на мене чюдним поглядом протягом тривалого чясу. Потім сказав шо це певно першоквітневий жарт і ви хлопці вирішили зробити з мене дурня. У цьому вся суть.

Джімпі відповів він сам спочатку подумав шо його хочуть