Дроянда - Кохання за сценарієм (але не за його), Дроянда

— Це… нова практикантка, — відповів спокійно.

Ніка склала руки на грудях, відчуваючи щось підозріле.

Дмитро глибоко зітхнув. Він розумів, що попереду буде непроста розмова…

— Вона довго шукала, де пройти практику, — спокійно пояснив Дмитро, опускаючи сина на підлогу. — Її ніхто не брав, бо вона лише на першому курсі. А їм цього року обов’язково потрібно пройти пів року практики.

Ніка трохи пом’якшила погляд, але все одно не відводила від нього очей.

— І що, більше нікого не було, крім неї?

— Ніка, це просто робота. Вона студентка, їй потрібен досвід, — втомлено відповів він, розстібаючи ґудзики на піджаку.

— Я просто питаю, — тихо сказала вона, але було видно, що думки у неї в голові ще не заспокоїлися.

Коля тим часом потягнув батька за руку:

— Тату, ти завтра знову підеш на роботу?

— Так, — відповів Дмитро, гладячи сина по голові.

— І знову з тією тьотею?

Ніка підняла брови, а Дмитро лише глибоко зітхнув. Завтра обіцяв бути довгим днем…

— Ні, не з тією «тьотею», — відповів Дмитро, трохи усміхнувшись. — Але їй треба показати, де знаходиться кабінет, а потім я передам її іншому керівнику.

Ніка схрестила руки на грудях.

— О, то ти навіть особисто її супроводжуватимеш? Яка честь.

Дмитро закотив очі.

— Ніка, перестань. Це просто обов’язки на роботі. Я ж не можу залишити студентку блукати офісом.

— Гаразд, гаразд, — сказала вона, але в голосі все ще залишався холодок. — Сподіваюся, ця «студентка» не створить проблем.

Дмитро нічого не відповів. Він розумів, що чим більше буде щось пояснювати, тим більше питань у неї виникатиме. Завтра він швидко проведе Машу до кабінету і передасть її іншому керівнику. Просто, без зайвих розмов.

Але чомусь це відчувалося зовсім не так просто…

— Як тобі? — запитав Микита, відриваючи погляд від екрану ноутбука.

Аня задумливо постукала пальцями по столу.

— Непогано… Але відчувається напруга між Дмитром і його дружиною.

— Так і має бути, — кивнув Микита. — Це ж не просто історія про практику, а про те, як життя інколи підкидає несподівані зустрічі.

Аня усміхнулася.

— Ну добре, Микито, бачу, що ти вже вжився в роль сценариста. А якщо зробити так, щоб Ніка теж щось приховувала?

Микита підняв брову.

— Ти хочеш, щоб у неї теж був свій секрет?

— Ага! Це додасть інтриги. Глядачі завжди люблять, коли не все так однозначно.

Микита задумався, потім швидко щось дописав у сценарії.

— Гаразд, тоді зробимо так: поки Дмитро буде думати про Машу, виявиться, що Ніка теж поводиться підозріло…

Аня підняла великий палець вгору.

— У Ніки з’явився любовник? — Аня трохи розгублено подивилася на Микиту, але потім швидко прийшла до висновку: — Це додасть драматизму! Ідея хороша, адже Дмитро нічого не знає, і це може стати великим поворотом у історії.

Микита посміхнувся, але одразу запропонував змінити підхід:

— А ти не думаєш, що можна зробити ситуацію ще складнішою? Наприклад, Ніка в якийсь момент визнає, що закохалася в іншого, і Дмитро раптом дізнається про це? Він відчуває себе зрадженим, а потім виникає ще одна загадка — хто цей "новий" чоловік?

Аня кивнула, уявивши цю сцену.

— А потім Дмитро може подумати, що це частина його провини, тому що його відсутність була причиною зради. І тут знову можна повернутися до Маші, що вона теж переживає свої внутрішні конфлікти, але вже по-іншому. Тепер їй, мабуть, потрібно допомогти Дмитрові, хоча сама вона не знає, як.

Микита закивав, наче підтверджуючи ідею.

— Ось це може зробити історію ще глибшою. Всі персонажі мають власні таємниці, і вони всі поступово їх розкривають.

Аня усміхнулася і, набравши на ноутбуці пару рядків, додала:

— Мені подобається! Це надає ще більше емоцій і гостроти.