Вікторі Драгон - Просто так вийшло (або Поворот долі), Вікторі Драгон

Сам ректор на вигляд був симпатичним шатеном ,років за сорок , з ледь помітною сивиною на скронях .

Інші п'ять екзаменаторів сиділи в плащах . Кожен з різним кольором. Чорний - бойовий, фіолетовий - стихійний  , зелений- цілительство , синій- артефакторика, жовтий - побутовий. Все це Фін розповідав . 

-” Якісь навички маєте?” - монотонно продовжував ректор .

-” Можу лише створювати невеликий вихор.“- Евелін зніяковіло переминалась з ноги на ногу.

-” Це уже , щось . Попрошу підійти вас до столу праворуч. “ - вказав напрямок чоловік.

Дівчина повернула голову і побачила стіл , в центрі якого стояв великий білий кристал .

-” Будь-ласка покладіть руку на кристал .”- попросив ректор.

Евелін кивнула і зробила те, про що попросив сер ір Ведінар. Поверхня кристалу , на диво була теплою , хоча з вигляду і не скажеш . Декілька секунд нічого не відбувалося, а потім кристал почав сіріти і згодом став повністю чорним .

-” Вітаю , бойовий факультет”- усміхнувся ректор.

Евелін відкрила і закрила рота. Бойовий. Максимум на що вона надіялась - цілительство чи факультет артефакторики.

-” Чесно сказати, я здивований, не часто можна зустріти особу жіночої статі , яка володіє магією з бойовим нахилом . Ваші батьки мабуть сильні маги ?”- запитав ректор.

-” Не знаю.Я сирота .”- вгнула голову дівчина.

-” Зрозуміло. Що ж познайомтесь це декан бойового факультету  Данар ір Фарон. Він поставить вам магічну мітку вашого факультету. А поки відкиньте капюшон і дозвольте міс Далтон зняти ваш магічний портрет, для особової справи “ - він вказав на секретаря, яка підвелась і підійшла ближче до Евелін . Вона зробила пас рукою і випустила в повітря невеличку хмаринку, яка приємно полоскотала обличчя, відлетіла і втягнулась в папери, на руках жінки . Евелін швидко заглянула в документ, їй ще не доводилось бачити , як роблять портрети . Звідти на неї дивилась молода дівчина з чорнявим волоссям, зеленими очима , повними губами і злегка смуглою шкірою . Як же точно заклинання передало її зовнішній вигляд.

Міс Далтон повернулась на своє місце . А до Евелін підійшов чоловік в чорному плащі , декан бойового факультету. 

-” Простягни свою праву руку.”- дівчина зробила те що сказав їй містер ін Фарон . 

Він взяв її за руку . Евелін уважно дивилась що ж буде відбуватись , але й так нічого не помітила . Не було ніякого диму , пасів руками , мерехтінь . Вона лише відчула тепло , а потім на  тильній стороні зап’ястя ,повільно з'явився знак, у вигляді двох схрещених мечів , обмежених колом.

-” Вітаю, тепер ви офіційно адептка Данайської академії магічних сил”.- посміхнувся декан .