Тетяна Овчіннікова - Я тебе вполювала, Тетяна Овчіннікова

Я вийшла на полювання. Шукала сексу на одну ніч - і я його знайшла. Гарячого, пристрасного, вмілого... Та от тільки не так сталося, як гадалося, і одна ніч розтягнулася на все життя. ПОПЕРЕДЖЕННЯ: книга недарма має жанр "романтична еротика". Майже половина тексту у ній - постільна сцена. Хоча й небанальний сюжет все ж присутній))) Враховуйте це, коли братиметеся за читання.

1

Жанна

Яскраве світло ритмічно блимає, заважаючи хоч скількись роздивитися обставу, та все ж не дозволяє зовсім загубитися в просторі. Музика грає настільки гучно, що в мене здригаються нутрощі, а підлога під ногами вібрує у такт мелодії. Все, як і має бути у дорогому нічному клубі міста-мільйонника, куди я приїхала зі свого невеличкого містечка на полювання.

Так-так, вам не здалося, я сказала саме «на полювання». Я полюю на сексуального, розкутого, не обтяженого інтелектом, проте обтяженого м’язами й чимось вагомим у штанях красеня, готового провести зі мною ніч. Всього одну ніч, просто зняти напругу відсутності статевого життя.

Не сказати б, що я часто на таке наважуюся, направду – це була друга спроба, а перша взагалі виявилася невдалою, бо впольований мною кандидат виявився аж надто п’яним, щоб спромогтися… Та не будемо псувати собі настрій прикрими спогадами. Сьогодні мені все вдасться – і сексуальний голод перестане на деякий час затуманювати мізки, заважаючи працювати.

Але ще не час для полювання. Зараз треба трохи освіжитися, зробити такий собі апгрейд, потім накинути кілька коктейлів для сміливості й тільки потому рушати на пошуки.

У вбиральню заходить сіра мишка із закрученим у тугий вузол попелястим волоссям та у простих окулярах, які заважають роздивитися колір очей. Легенька безформна квітчаста сукня доповнює образ. Ну й звісно ж ні грама косметики. Смішно сказати: мене навіть за прибиральницю прийняли в одному зі службових коридорів. Бо й справді, що «таке» могло забути у нічному клубі? Лише хіба працювати.

Та все змінюється, коли я виходжу із вбиральні. Тепер на мені малюсінький червоний топик, більше схожий на бюстгальтер, обшитий блискучими стразами, та коротенька бордова шкіряна спідничка, яка ледь прикриває сідниці. Фігура у мене ідеальна, хоч і не обтяжена пишними формами, та все ж маю чим похвастатися, а хлопці – за що потриматися! І мій одяг, а ще високі підбори якнайкраще це підкреслюють. Сукенка та босоніжки на пласкій підошві зараз спочивають на місці моїх відвертих лахів у об’ємній сумочці – яке щастя, що вони повернулися в моду! Сумочки, я маю на увазі! Там же лежить і косметичка з непотрібними окулярами.

А в мене на обличчі сяє яскравий вечірній макіяж, який вдало підкреслює і мої пухкі губи – сама б цілувала, якби могла! – і мої великі сині очі (кольорові лінзи, звісно ж, насправді вони простого сірого кольору). Ідеальна лялька Барбі, яка шукає собі розвагу на одну ніч.

Пробираючись до стояка, побіжно окидаю поглядом присутніх у залі, намагаюся визначити, хто може сьогодні стати моєю жертвою. Так, тут є кілька достойних екземплярів, буде з кого вибрати.

Але спочатку коктейль.

Кидаю на стійку бармена готівку і замовляю улюблений «Дайкірі», випиваю одним махом і прошу повторити, і вже другий шот розтягую, смакую. І попутно повертаюся до зали, щоб оглянути тепер оцінювальним, прискіплювальним поглядом контингент хлопців, які тут зібралися. Світломузика заважає це зробити досконало, та все ж пускаю бісики парубкам, що впали в око. Хоча жоден з них не змушує мої нутрощі стискатися від бажання. А отже – всі в молоко! Треба або додавати алкоголю, який і так вже добряче шумить у голові, або шукати ще.

Обираю другий варіант, тож лишаю сумку під наглядом бармена, не слухаючи, що він там мені намагається сказати, а сама проштовхуюся на танцмайданчик.

Без проблем уловлюю ритм, сексуально вигинаюся у такт музиці, а сама продовжую вишуковувати ідеального кандидата.

Он за столиком в кутку троє хлопців, усі – яскраві представники чоловічого роду. І з виду не обтяжені інтелектом. Те що треба. Мені подобаються вони всі! І плювати, що їх обсіло аж семеро дівчат. Як тільки й ділити збираються?

Та для мене то не стане на заваді. Доведеться ділитися, дівчаточка! Одного з них я у вас точно украду. Лишилося тільки визначитися, кого саме.

Пильно придивляюся, навіть у танці пересуваюся по майданчику, щоб бути ближче, нотую деталі поведінки усіх трьох молодиків, щоб точно упевнитися, на кого відкривати полювання.

Один з них, білявий – веселун. Це стає помітно ледь не одразу. Рот у нього не закривається ані на хвилину, він встигає гомоніти з більшістю дівчат, ще й облапати половину з них. Загалом, це мій улюблений типаж. Але не сьогодні. Бо йому і в ліжку навіть під час сексу захочеться погомоніти, а я не за розмовами сюди прийшла. Мені потрібен просто якісний довгий секс без будь-яких, сентиментальних чи веселих, розмов. Тому цей кандидат пролітає.

Другий за столиком, брюнет, має привабливіший, як на мене, вигляд, та й в розмову встряє лише час від часу, що теж плюс у моїх очах. Симпатичне обличчя, розвинені мускули, красиве тіло, яке підкреслює тісна футболка – все, як я люблю. Та от тільки в чарку заглядає надто часто, щоб мати змогу якісно мене відтрахати. Тому теж мимо.

Лишається третій. Теж брюнет, красивий справжньою чоловічою красою, випещений, доглянутий, знає собі ціну. З його зверхнього вигляду одразу стає зрозуміло – мажор, та ще й народився із золотою ложечкою в роті. Він звик, що йому не відмовляють, виконують всі його забаганки. Я б і виконала, та все ж сьогодні моя мета: виконані мої забаганки. І я не впевнена, що цей мажорчик захоче їх виконувати, а не зупиниться, щойно кінчить сам. Та ще й знуджений погляд, яким він окидає дівчат за власним столиком, що липнуть до нього, мов мухи на… кгм, мед, звісно ж, додає впевненості, що цей хлопчик звик отримувати насолоду, а не дарувати її. Тому, мабуть, і цей відпадає.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍