Аврелія Аверлі - Подаруй мені ніч, Аврелія Аверлі

— Ти кохаєш його? — Так, — не вагаючись, впевнено карбую слово. — На що ти готова піти, щоб зберегти йому життя та відпрацювати борг? — чую таке і тамую подих. Мовчу, уважно дивлюся як він наближається та за талію притискає мене до себе. Тілом одразу прокочується згубна спека, котра випалює почуття. Я суплю брови: — Чого ти хочеш? — Подаруй мені ніч, — зривається з його вуст і він тягнеться до мене за поцілунком. Паніка розпалюється у грудях. Та як він сміє? Сволотина! Щоб не впасти, висовую руку й намагаюся схопитися за стіну. Натомість долоня знаходить на комоді щось зовсім інше. Не роздумуючи, стискаю та замахуюся на чоловіка. Несподівано для себе, вдаряю Лук'яна по голові горщиком з кактусом. Оновлення через день.