Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Книги для дітей » Як цап та баран вовків налякали, туркменська казка 📚 - Українською

туркменська казка - Як цап та баран вовків налякали, туркменська казка

47
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Як цап та баран вовків налякали" автора туркменська казка. Жанр книги: Книги для дітей.
Книга «Як цап та баран вовків налякали, туркменська казка» була написана автором - туркменська казка. Читати онлайн безкоштовно в повній версії. Бібліотека популярних книг "Knigoed.club"
Поділитися книгою "Як цап та баран вовків налякали, туркменська казка" в соціальних мережах: 

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

Було таке чи й не було, але мав один господар цапа та барана. І пускав їх у сад на пашу, бо хотів, щоб вони швидше жиру набралися.

Та котрогось дня почув цап, як господар сказав своїй дружині, що заріже барана й цапка на м'ясо, і побіг чимдуж до барана.

– Друже баранчику,– мовив цап,– скажу тобі, що сам чув, ти ж не кажи потім, наче, не чув,– наш господар надумався зарізати нас. Треба, мабуть, нам утікати.

Наляканий баран витріщив очі:

– Що ж, друже, втікаймо.

Вийшли вони нищечком із хазяйського обійстя та й хода.

Тільки цап підхопив на роги ще й мішок, у якому господар носив траву.

Бігли вони, бігли та й прибилися в степ. Аж трапилася їм вовча голова. Цап, забачивши ту голову перший, і каже:

– Друже, поглянь, он голова твого ворога лежить. Ти славний лицар, чи не пішов би ти й не забрав ту голову в наш мішок? – А сам так і задкує.

– Та й ти лицар нівроку,– одказує баран,– у тебе ж он і борода росте. Іди краще сам та й забери ту голову в мішок.

– Тоді,– каже цап,– візьмімося за мішок удвох та й підступаймо до голови разом. Заберемо й підемо далі.

Так і вчинили. Поклали вовчу голову в мішок та й помандрували собі далі, поки не опинилися перед крутою горою. Здолали й ту гору, аж дивляться – багаття палає. Підійшли друзі до вогнища – а там семеро вовків плов варять.

Нічого не вдієш, довелося цапкові та баранові привітатися з вовками, а ті попідхоплювались і розглядають гостей, примовляючи:

– Оце добре, що й м'ясо прийшло,– саме час у казан кидати.

– Не турбуйтеся,– каже цап,– м’яса в нас удосталь.

– Де ж воно? – вигукнули вовки.

– А принеси-но, друже баране, котрусь із вовчих голів, треба в плов укинути.

Баран хутко дістав із мішка вовчу голову, приніс, а цап як закричить:

– З дев'яти вовчих голів ти вибрав оцю! Іди принеси більшу!

Почули це вовки та й думають: «Чи це, бува, не ті, що вовчі голови їдять? Хоч би наших не познімали!»

Та мерщій тікати звідти. А цап з бараном повечеряли і полягали біля вогню спочивати.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як цап та баран вовків налякали, туркменська казка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Як цап та баран вовків налякали, туркменська казка"