Народні - Частина I, Народні

***

Колисочко нова
З жовтого явора,
Колишу я в тобі
Білого сокола.

Колишися, колиско,
Попри землі низько,
Колишу я в тобі
Мале дівчатисько.

Люляй ми ся, люляй,
Добре тобі спати,
Коли тебе колише
Твоя рідна мати.

***

Люляй, люляй, голуб'ятко,
Поколише тебе татко.
А як тато схоче спати,
Поколише рідна мати.

***

Колисочко нова-нова з жовтого явора,
Та я в тобі поколишу малого сокола.

Колисочко нова-нова з горіха, з горіха,
Колишися у колисці, мамина потіхо.

Колишися – не вломися, колиско новенька,
Най ся в тобі поколише дитина маленька.

Колисочка мальована, а поніж – шовковий,
Ой спить у ній дитиночка, хлопчик мій медовий.

***

Тихий сон по горах ходить,
За рученьку щастя водить.
І шумлять ліси все тихше,
Сон малі дітки колише.

Спіть, мої дзвіночки сині,
Дикі рожі в полонині.
Не шуміть, ліси зелені,
Спать ідіть, вітри студені.

Хай квіточки сплять здорові,
Хай їм сняться сни чудові!
Аж на небі зазоріє,
Сонце їх, малих, пригріє.

І зігріє, поцілує,
І світами помандрує.
Тихий сон по горах ходить,
За рученьку щастя водить...

***

Спи, дитинко, спи,
Очка зажмури.
Можеш, рибко,
Тихо спати,
Над тобою твоя мати
Шепче молитви.

***

Сонку! Дрімку! Голубоньку!
Приспи мою дитиноньку,
Приспи ж її вдень і вночі –
Буде мати чорні очі.

Чорні очі, біле тіло,
Щоб кожному була мила,
Щоби росла, не боліла,
Головоньки не сушила.

***

Люльки, люльки, табатульки!
Прийде сончик до Натульки,
Дрімотою вічка зліпить,
Позіхати губці навчить,

Кулачком очка утре,
Разом з донею засне.
Доня буде спати,
Сончик – колихати.
А-а-а!

***

Ой Іване, Іваночку, ходиш по лісочку
Та видиви яворика та на колисочку.

Ой куди йдеш, мій миленький, чи не в ліс темненький?
Зрубай мені на колиску явір зелененький.

Розвивайся, не згинайся, зелененький дубе,
Бо із тебе дитиноньці колисочка буде.

Глядай, любку, на колиску дуба зеленого,
Та будемо колисати хлопчика малого.

Ой повішу колисочку на дуба, на дуба
Та буду в ній колисати малого голуба.

Ой повішу колисочку та й на ябліночку,
Буде вітер колисати малу дитиночку.

Ой повішу колисочку на зелену вербу,
Буде вітер колисати, доки ся не верну.

Я повішу колисочку близько коло плота,
Колишися, дитиночко, бо в мене робота.

Ой колиско яворова, колишися сама,
А я піду на роботу із самого рана.

Я дитинку приколишу, я дитину лишу,
Сама піду жито жати поза Білу Тишу.

Колишися, колисочко, із липки, із липки,
Най я піду послухаю там, де грають скрипки.

У садочку зеленому пташечки співають
Та маленькій дитиночці спатоньки не дають.

Ой не кукай, зозуленько, на широкім листі,
Не розбуди дитиноньку, най спить у колисці.

Ой летіла зозулиця понад садовину,
Опустила сіре пірце, збудила дитину.

Ой літають ластівки попід саму стріху
Та збудили у колисці мамину утіху.

***

Люляй же ми, люляй,
Сиві очка стуляй,
І я би стуляла,
Коби-м такі мала.

А люляй ми, люлю,
Під зелену дулю,
Під крячок зелений,
Сину премиленний.

А люляй ми, люляй,
Моє соколятко,
Принесе ти няньо,
Принесе ти ябко.

Няньо, няньо ябцьо,
Гей, а мама грушку,
Люляй же ми, люляй,
Мій малий Андрушку.

Люляй же ми, люляй,
Сиві очка стуляй,
Сиві, як голубе,
Моє дитя любе.