RIV - А воно просто хотіло жити, RIV

Кішка нудно бродила квартирою, мяукуючи раз за разом. Близько вечора вона тяжко дихала, тіло напружувалося. А з останнім ривком, з’явилося кошеня, друге, третє, потім ще і ще.  

Вони були дуже крихітними та вологими від слизу. Їх тонкі лапки притиснуті до тіла, оченята – заплющені, а шерсть брудна від народження. Кожне тихо пищало, тремтячи від холоду.

Мати одразу ж після родів мовчки лежала, відпочиваючи. Але потім все ж привернула увагу на своїх малюків. Вона почала обережно вилизувати потомство, змахуючи лапою зайві плівки та слиз, що заважали диханню. Кішка облизала кожне крихітне тіло. Кошенята продовжили тихенько пищати, поки мати їх не покормила.

Так минула вся ніс. А на ранок кішка і її потомство привернула увагу дитини, що тихенько стояла в кутку кімнати. Її було цікаво дивитися за домашньою улюбленицею, але ще цікавіше були маленькі кошенята.

Дитина підійшла та простягла руку, а вслід взяла в руку одного із маленьких тіл. Спочатку легенько доторкнулася до пухнастого тіла, а потім почала гратися з малюком, піднімаючи його на руки та раз за разом проводячи ручкою по спинкі малечі. Вона не зважала, що кошеня смикалося і пищало, а просто сміялась і доторкалася знову і знову. Вона була так захоплена грою, що не відірвеш.

Дівчинка так і тримала кошеня на руках, роблячи із нього іграшку. Та замість того, щоб обережно тримати малюка, вона раптово стиснула його сильніше і знову слабше, потім знову і знову. Писк кошеняти перейшов у вереск. Маленьке тільце тремтіло в її руках, відчуваючи біль і страх, а лапки просто висіли. Його маленьке тіло не переставало смикатися, але даремно .

Мати кішка, не знайшовши одного із малюків, почала винюхувати кожен сантиметр, кожен куток, аж поки не забігла до сусідньої кімнати, де і знайшла кошеня у руках дівчинки. Вона підбігла до людського дитинча, дивлячись на свою дитину, що пищала. Мати мяукала, намагаючись забрати малюка, щоб захистити його, але не могла зробити нічого, крім безсилого крику.

Після декількох хвилин мяукання, тварина почала кидатися на дитину, дряпаючи її кігтями. Батькам не сподобалось, що кішка кидається на їх доньку. Тому схопивши за комір та відтягнули її в іншу кімнату, там, де інші малюки чекали на тепло та їжу. 

Дитинча почало сильніше махати лапками, тому дитина випадково впустила його. Стукіт відбувся через декілька секунд. Малюк вдарився животиком об тверду поверхню та скорчився, запищав, лапки розійшлись.

– Ой, – пробурмотіла дівчинка, – впало...

Кошеня тремтіло на підлозі. Воно не могло ворухнути лапками. А із кожною миттю все сильніший писк, вереск, стогін видавав травмований малюк.  Вже за мить дівчинка знову взяла його до рук. Вона тицьнула його пальцем. Кошеня знову сильно пискнуло.

Згодом, її батьки звернули увагу на те, що кошеня пищало дуже сильно. Це було так гучно, що навіть дитина, яка до цього гралася з малюком, відпустила його. А на заміну плигнула на ліжко, взявши свій планшет. А кошеня так і залишились плакати на підлозі.

Батьки, знаючи, що тваринка верещала від падіння, що цей малюк страждав від удару, вирішили викинути його у смітник. «У кішки ще багато кошенят», – промовляли, позбавляючись від писклявого звуку.

Голодний, травмований малюк лижав на дні смітника. Він трохи рухався, тремтів від холоду та голосно мяукав, намагаючись покликати свою маму. Кошеня спробувало підняти голову – і впало знову. Куди далі його голосний стогін ставав все тихше і тихше. А на останок чутний лиш тоненький писк.

Кішка, мяукуючи, не переставала кружляти навколо смітника ще довго. Незважаючи на те, що тварина боялася за життя свого малюка, люди відганяли її кожного разу, бо вона заважали ходити.

А дівчинка так і бавилась планшетом, забувши про ранкову забаву.