Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Сучасна проза » Як Бог дав дар передбачення , Oleg Poroshok 📚 - Українською

Oleg Poroshok - Як Бог дав дар передбачення , Oleg Poroshok

24
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Як Бог дав дар передбачення" автора Oleg Poroshok. Жанр книги: Сучасна проза.

0
0%
0
00

Oleg Poroshok
Книга «Як Бог дав дар передбачення , Oleg Poroshok» була написана автором - Oleg Poroshok. Читати онлайн безкоштовно в повній версії. Бібліотека популярних книг "Knigoed.club"
Поділитися книгою "Як Бог дав дар передбачення , Oleg Poroshok" в соціальних мережах: 
Усе почалося з того, що він, як і багато інших, жив звичайним життям. Боровся з труднощами, намагався бути порядною людиною, але нічого не виділяло його серед інших. Він не був ні святим, ні грішником—просто людина з простими бажаннями.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3
Перейти на сторінку:
Як Бог дав дар передбачення

                                                                              ЯК БОГ ДАВ ДАР ПЕРЕДБАЧЕННЯ 
                                                                                                         Вступ
Усе почалося з того, що він, як і багато інших, жив звичайним життям. Боровся з труднощами, намагався бути порядною людиною, але нічого не виділяло його серед інших. Він не був ні святим, ні грішником—просто людина з простими бажаннями. Але однієї ночі, після пограбування, коли удар по голові забрав свідомість, все змінилося. Тоді він став зовсім іншою людиною.
Тим, хто спостерігав за ним, здалося, що нічого не змінилося: він так само ходив на роботу, спілкувався з людьми, допомагав, де міг. Але всередині нього відбулася трансформація, яка на перший погляд була не видна. Час від часу він почувався наче з іншого світу. Він почав отримувати знання—не через книгу, не через досвід, а через відчуття, які були йому дані згори. Відчуття, які не могли пояснити ні фізики, ні наука, але він зрозумів: це дар від Бога.
Він став здатний передбачати події. Але це не був дар для особистого збагачення чи отримання слави. Це був дар, щоб допомагати людям, виправляти злі вчинки і робити добро там, де воно найбільше необхідне.
І цей дар не був простим. Він випробовував його. Іноді передбачення давалося йому важко, і він сумнівався, чи правильно робить. Але кожен раз, коли він допомагав людині, коли вносив корективи в життя, він розумів, що це не просто його рішення, а воля Бога.
Саме так почалася його подорож—не до великих досягнень чи слави, а до малого, але важливого: допомогти тому, хто потребує. І навіть коли обставини були складними, він знав одне—це був шлях добра. І цей шлях веде через випробування, через допомогу тим, хто готовий змінитися.
Розділ 1
Дар, що змінює життя
Того вечора він повертався додому пізно. Товариші запросили на посиденьки, і він не відмовився, хоча знав, що завтра буде важкий день. Вулиця була порожня, місяць ледве просвічував крізь хмари, коли його раптово схопили. Чути було лише приглушені кроки, і ось—удар по голові. Він втратив свідомість. Коли прийшов до тями, спочатку йому здалося, що це не він. Його голова боліла, але не так, як це мало б бути після такої травми. Він почув себе по-іншому, ніби з іншого світу. Як тільки він відкрив очі, перед ним виникли образи: події майбутнього, але не такі, що відбуватимуться завтра, а якісь дрібні, непомітні деталі, що виникали у його голові, немов картина, що повільно розгортається.
Те, що він відчував, не було схоже на сновидіння. Це було так, ніби його свідомість отримала доступ до інформації, що належала не йому. Це був дар. Дар, який міг передбачити не лише події, але й допомогти змінити їх, виправити неправильне. Він не знав, що з цим робити, але відчував, що він не просто отримав знання про майбутнє. Це було більше—це була можливість діяти.
Він не сказав нічого друзям чи близьким. Ніхто не мав знати про цей дар. Всі ці думки билися в його голові, коли він, перші кілька годин після того, як прийшов до тями, просто сидів, намагаючись зрозуміти, що з ним сталося.
Але найбільше його дивувало не те, що він міг бачити події, що ще не сталися. Він не здивувався б, якби це був лише сон або фантазія. Він здивувався тому, що ці знання надавали йому можливість змінювати життєві шляхи інших людей, навіть якщо ці зміни мали бути непомітними. І саме це, чого він не очікував, стало його новим завданням.
Коли він вийшов з дому того ранку, він відчув себе зовсім іншою людиною. Він зрозумів, що тепер він може допомогти. І не просто допомогти, а виправити те, що можна було виправити. Може, це було не для слави чи для власного добра, а для того, щоб стати частиною Божого плану для світу. Він вже не був просто звичайною людиною. Він став інструментом добра.
Розділ 2 
Виправлення помилок 
а наступний день він вийшов на вулицю, відчуваючи той самий дар, що змінив його життя. Здавалося, все навколо залишалося незмінним, але для нього кожна деталь тепер мала значення. Він уже не був тим, ким був до того удару. Його розум і душа були обрані для чогось важливішого, і це не було випадковістю.
Того дня він почув сварку сусідів. Жінка стояла перед своїм чоловіком, її очі були сповнені сліз, а слова—повні гніву.
— Ти зіпсував усе моє життя! Ти мене обдурив! Я більше не можу так жити з тобою! — кричала вона.
Він став свідком цієї сварки з відстані, почувши кожне слово. І тут він відчув, як дар почав діяти. Він знав, що жінка має право бути розчарованою, але він також знав, що її чоловік може змінитися, навіть якщо зараз виглядає так, що для нього вже немає надії.
Він наблизився до них, не підозрюючи, що робить. Зупинився і звернувся до жінки.
— Ти маєш рацію, — сказав він, — але я бачу, що твій чоловік зміниться. Він ще багато постраждає через свої помилки, але в кінці кінців він покається, і з Божою допомогою зробить багато доброго, щоб виправити свої вчинки.
Жінка зупинилася і подивилася на нього з подивом.
— Що ти хочеш сказати? — запитала вона, ніби не вірячи в його слова.
— Не поспішай з рішенням, — відповів він. — Його виправлення і покаяння допоможуть не тільки йому, а й вам. Подумай про це.
Чоловік, що стояв біля неї, не сказав жодного слова, але його очі відбивали щось нове. Він не відразу зрозумів, що з ним відбувається, але відчував, що цей чоловік перед ним каже правду. І навіть якщо це була лише надія, він, мабуть, відчував, що ця надія не безпідставна.
Він не став чекати, щоб побачити, як все розв'яжеться. Він зрозумів, що його місія—підтримати людей, допомогти їм зробити правильний вибір і не дати обставинам зламати їх.
Того вечора жінка прийняла рішення. Вона дала своєму чоловікові шанс. І хоча все ще залишалося багато сумнівів, вона відчула, що він зміниться. Чоловік повернувся додому, і вже з часом почав показувати зміни: більше працював, більше піклувався про родину, намагався виправити помилки.
Вони разом почали рухатися вперед, і це було важливо. Важливо тому, що інколи для того, щоб виправити ситуацію, потрібно просто дати людині можливість виправитись.
Розділ 3
Виправлення кривдника
На ринку було людно. Як завжди, продавці голосно пропонували свої товари, покупці торгувалися, а навколо панувала звичайна метушня. Проте, для героя цей день мав бути особливим. Він не просто ходив серед людей, шукаючи, що купити, — він був там з певною метою.
Проходячи через натовп, він помітив чоловіка, який, здається, вирізнявся серед інших. Його погляд був зосереджений, але від нього віяло чимось неприємним. Герой підійшов ближче і почав спостерігати за ним. Виявилося, що цей чоловік нещодавно дав брехливі свідчення на свого товариша, через що той потрапив до в'язниці. Герой вже давно знав, що цього не можна залишати без уваги.
У його душі вирувала боротьба. Йому не хотілося ставати на бік насильства або помсти, але він також не міг дозволити неправді залишатися непокараною.
Зібравши всю свою рішучість, він підійшов до чоловіка. Той побачив його, але не звернув уваги, вважаючи, що це просто ще один перехожий. Проте, герой не дозволив йому піти.
— Ти неправду сказав на свого товариша, — сказав він прямо. — І через твої слова людина зараз у в'язниці.
Чоловік здивовано подивився на нього, але не відповів.
— Слухай, — продовжував герой, — якщо ти хочеш спокою, то ти повинен сказати правду. Це те, що має зробити кожен, хто обрав шлях честі. Ти повинен піти до суду і відкрито розповісти, що було насправді.
Чоловік, відчуваючи неприємний погляд оточуючих, почав нервувати. Герой не залишав його вибору.
— І якщо ти хочеш, щоб твоє життя стало кращим, зараз саме час виправити свою помилку, — додав він.
Перший момент був напруженим, але потім чоловік не витримав і заговорив.
— Добре, я зроблю це. Я піду в суд і скажу правду. Я не думав, що все так повернеться. Герой дивився на нього з певним розумінням, але також з рішучістю. Він знав, що цей вчинок змінить не тільки долю цього чоловіка, а й долю багатьох інших людей, бо інколи навіть маленький крок до правди може змінити все.
Чоловік пішов до суду, і справжнє обличчя ситуації нарешті вийшло на поверхню. Товариш, якого він засудив неправдою, був звільнений.
Однак герой знав, що це ще не все. Він не шукав визнання чи слави за цей вчинок. Він просто діяв відповідно до того, що вважав правильним.
З часом цей чоловік, після того як виправив свою помилку, став одним із тих, хто допомагав героєві в його добрих справах. Він розумів, що до правди потрібно йти, навіть коли це боляче і важко. І герою стало очевидно, що це був ще один крок на шляху до того, щоб кожен із них став кращим.
Розділ 4
Співчуття та допомога у скрутні часи
Герой йшов до церкви, коли почув знайому історію. Це була вдова, яка встала з ранку і зібрала своїх малолітніх дітей, щоб вирушити до місцевого ринку. Здавалося, це звичайний день, але щось у її погляді свідчило, що ця жінка не може знайти спокою. Вона йшла туди, де її жахливий спогад міг лише посилити її біль — її будинок було віднято.
Герой підійшов до неї і запитав: — Чому виглядаєш такою засмученою?
Вдова подивилася на нього, її очі випромінювали відчай.
— Мій сусід забрав мою хату, — відповіла вона. — Він зробив це несправедливо, з порушенням закону. Я навіть не знаю, куди йти з дітьми.
Герой відчув болісну відповідальність за ситуацію цієї жінки. Він знав, що йому потрібно діяти, і швидко вирішив, як саме. Він запросив її до церкви, де міг знайти прихисток і спільно вирішити проблему.
Через кілька днів герой організував зустріч з впливовими людьми, які були йому союзниками. У тому числі серед них були і благодійники, і поважні особи, які могли допомогти вплинути на ситуацію. Герой пояснив свою мету та чітко окреслив проблему. — Це несправедливо, — сказав він, — забирати житло у вдови з дітьми без жодних підстав. Я прошу вас допомогти повернути їй хату, щоб вона могла жити гідно, як кожна людина має право.
Люди, які стали його союзниками завдяки його допомозі та відданості справедливості, не могли залишити без уваги такий випадок. Вони звернулися до сусіда, аби змусити його повернути житло вдові.
Через кілька днів сусід був змушений повернути хату, а вдова змогла знову знайти мир у своєму житті.
— Я ніколи не забуду, що ви зробили для мене, — сказала вдова героєві. — Ви подарували мені надію, яку я вже втратила.
Герой лише посміхнувся і відповів:
— Це не я, це Бог через нас. Я просто допомагаю людям, коли вони цього потребують.
Вдова не знала, як висловити свою вдячність. Вона обіцяла допомогти іншим, як тільки матиме можливість, і це була обіцянка, яка не залишалася порожньою. Герой знав, що навіть найменші акти доброти змінюють життя, і що його дар Божий дає йому силу змінювати світ на краще, хоч і маленькими кроками.
Розділ 5
Щоденна допомога
Герой вже звик до того, що кожен день приносить нові виклики. Він знав, що його дар передбачення і здатність бачити, хто потребує допомоги, повинні бути використані для добра. Він не прагнув слави або визнання, але вважав своїм обов'язком допомагати тим, хто знаходився в тяжких обставинах.
Одного ранку він вирішив влаштувати щоденний розподіл безкоштовних обідів для всіх нужденних, яких він знайшов на вулицях. Це була проста ініціатива, але вона швидко знайшла підтримку серед місцевих жителів. Люди приходили з різних куточків міста, щоб отримати їжу і допомогу.
Герой не просто роздавав обіди — він уважно спостерігав за кожною людиною, яка приходила, і прислухався до їхніх історій. Багато хто був у відчаї, але серед них були й ті, хто прагнув змінити своє життя, навіть якщо це здавалося неможливим. Одного дня він помітив молодого чоловіка, який прийшов до роздачі з очима, сповненими сумніву. Герой підійшов до нього і запитав:
— Що турбує тебе, брате?
Молодий чоловік подивився на нього, розгублений, і сказав:
— Я не знаю, як жити далі. Мене не приймають на роботу через моє минуле. Я багато накоїв, і тепер всі від мене відвернулися.
Герой уважно слухав, а потім, ніби знаючи відповіді на питання, що мучили цього хлопця, сказав: — Ти можеш змінити своє життя, якщо захочеш. Залишай усе позаду і почни нове. Я вірю, що з Божою допомогою ти зможеш досягти великих успіхів. Ти маєш силу змінити своє майбутнє. 
Молодий чоловік, почувши ці слова, відчув легкість у серці. Він вирішив послухати поради героя і розпочати новий шлях. Герой допоміг йому знайти роботу, і через деякий час цей молодий чоловік став одним з тих, хто сам почав допомагати іншим, організовуючи невеликі ініціативи для бездомних і нужденних.
Такі моменти були для героя найціннішими. Він не тільки давав їжу та допомогу, але й ставив перед людьми запитання, що могли змінити їхні життя. Щодня він допомагав і давав надію, адже знав, що його дар не обмежується лише передбаченнями, але й можливістю впливати на людей навколо нього.
Одного разу до нього звернувся чоловік середніх років, який не міг знайти роботу через свої вади. Він був повністю залежний від алкоголю і не міг позбутися цієї залежності.
— Як я можу змінити своє життя? — запитав він з відчаєм в голосі.
Герой поглянув на нього, і його дар показав йому не тільки можливу дорогу, але й пояснив, що цей чоловік ще може змінити свою долю, якщо тільки прийме допомогу.
— Ти можеш пройти цей шлях, — сказав герой. — Але ти маєш почати з першого кроку. Признай свою залежність і шукай допомогу. Бог дасть тобі силу, і ти знайдеш шлях до здоров'я і нового життя. Через кілька місяців цей чоловік став частиною ініціативи героя, допомагаючи іншим людям, які потрапили в подібні ситуації. Він сам організував групи підтримки для тих, хто страждав від залежностей, і разом з іншими почав працювати над тим, щоб вивести їх із темряви.
Герой був задоволений тим, як його допомога мала довготривалий ефект. З кожним днем навколо нього ставало більше людей, готових змінити своє життя. Він бачив, як його дар приносить плоди не тільки для нього, а й для всіх, хто оточував його.
Розділ 6
Справжній шлях
Через кілька місяців герой став помітною фігурою в своєму місті. Його ініціативи, допомога нужденним і простим людям стали невід'ємною частиною життя громади. Проте, він не дозволяв собі відчути гордості чи самозадоволення. Він знав, що всі ці зміни відбуваються лише завдяки Богу, який вказує йому шлях.
Одного ранку, коли герой роздавав обіди, до нього підійшов старий чоловік, який колись був добре відомий у місті як великий бізнесмен, але через власні погані вчинки втратив усе, включаючи власне майно. Він став самотнім і нужденним, і тепер, коли життя забрало у нього все, він шукав порятунку.
— Ти допомагаєш багатьом людям, — сказав старий чоловік, стоячи перед героєм. — Я бачу, як ти змінюєш життя людей, але я... Я не знаю, як виправити свої помилки. Чи є ще шанс для мене?
Герой подивився на нього з мудрістю, яку йому дарував Бог, і відповів:
— Кожен може змінити своє життя, якщо буде готовий зробити перший крок. Ти можеш почати з того, щоб зрозуміти, що ти зробив не так, і звернутися до тих, кого образив. Можливо, це буде важко, але твоя готовність змінитися — це перший крок на шляху до прощення. Старий чоловік задумався. Він бачив, що герой не вимагав від нього чогось неймовірного, а просто показав шлях, який йому потрібно було пройти. Він вирішив спробувати. Протягом кількох тижнів він знайшов тих, кого колись обманув або зрадив, і попросив у них прощення. Багато хто не відразу простив його, але поступово, з часом, старий чоловік заробив їхнє прощення і довіру.
Так само герой допоміг йому знайти нове заняття — роботу в місцевій церкві, де він почав допомагати організовувати благодійні акції та підтримувати нужденних. Цей процес не був швидким, але старий чоловік відчував, що змінюється. І разом з ним змінювався його оточення.
Одного разу герой знову зустрів того самого чоловіка, який раніше відмовлявся від роботи, вибираючи замість цього злочинний шлях. Тепер він був впевнений у своїх силах і з радістю допомагав іншим, ставши прикладом того, як можна повернутися на правильний шлях.
— Я більше не той, ким був раніше, — сказав він герою. — Ти відкрив мені очі. І тепер я знаю, що з Божою допомогою все можна змінити.
Герой усміхнувся і відповів: — Це Бог дав тобі силу змінитися, але ти сам зробив цей крок. Не забудь про те, що важливо допомагати іншим, так само, як допомогли тобі.
Цей момент став для героя підтвердженням того, що його шлях був правильним. Він бачив, як люди змінюють своє життя, коли отримують підтримку і направлення. Його дар був не тільки в тому, щоб допомогти знайти вірний шлях, але й у тому, щоб показати іншим, що кожен має силу змінити своє майбутнє.
З кожним новим випробуванням герой все більше розумів, що його місія полягає не в тому, щоб лише допомогти матеріально, а в тому, щоб дарувати надію і віру в краще майбутнє.
Розділ 7
Випробування вірою
Герой зрозумів, що його добрі справи не завжди викликають вдячність. У місті почали поширюватися чутки про нього — деякі люди, вражені його допомогою, стали називати його святим в іроничном сенсі цього слова. Інші ж почали сприймати його як загрозу, бо його благодійні дії викликали зміни, яких вони не бажали.
Одного разу герой організував велику видачу продуктів для нужденних. Він знав, що цей жест допоможе багатьом, але не очікував на те, що деякі люди почнуть  відверто критикувати його за те, що він робить. "Чому він допомагає лише тим, хто потребує? А чому ми не можемо отримати допомогу?" — запитували деякі з більш забезпечених людей.
Він відчував болючу образу, адже його вчинки були спрямовані лише на добро. Проте він знав, що це випробування — його віра повинна витримати ці труднощі. Бог не раз показував йому, що добрі справи не завжди приносять одразу гарний результат, але важливо йти правильним шляхом.
Одного дня до нього прийшов старий знайомий і почав питати: "Навіщо тобі це все? Ти ж просто даєш людям, а вони знову це витрачають на непотрібні речі, і нічого не змінюється! Чому ти не робиш так, щоб вони самі могли змінити своє життя?"
Герой відповів спокійно, дивлячись в очі старому знайомому: "Я не даю їм лише їжу чи гроші. Я даю їм надію. Якщо навіть один з них змінить своє життя, то це вже велика перемога. Я не можу змінити їх усіх, але я маю змінювати хоча б когось."
Ці слова, хоч і не були сприйняті всіма, заспокоїли героя. Він зрозумів, що кожен крок, кожна допомога має своє значення, навіть якщо інші цього не розуміють.
Незабаром герой отримав повідомлення від деяких людей, яким він допоміг. Вони звернулися до нього за порадою, подякували за те, що змінили своє життя після його вчинків. І хоча критики не зникли, він зрозумів: його місія була зрозуміла тим, хто дійсно потребував допомоги.
І тепер герой відчував, що кожен день, який він живе, був важливий не лише для нього, а й для всіх тих, хто довіряв йому свою долю.
Розділ 8
Сила вдячності
Минув ще деякий час, і герой продовжував свою місію. Його роздача обідів і допомога нужденним стали невід'ємною частиною життя міста. Люди з усіх куточків приходили до нього, не лише щоб отримати їжу, але й для того, щоб поділитися своїми переживаннями та отримати пораду.
Одного разу до героя звернулася жінка середніх років, яка виглядала сумною і змученою. — Я була вдовою вже кілька років, — почала вона. — Мої діти ростуть без батька, і я не знаю, як їм дати усе необхідне. Я працюю на двох роботах, але все одно не вистачає грошей. Часом я думаю, що життя не має сенсу...
Герой уважно вислухав її і сказав: — Не втрачай надії. Ти сильна жінка, і, хоча ситуація здається важкою, ти не одна. Бог з тобою, і я готовий допомогти, чим можу. Але ти повинна пам'ятати, що в тяжкі моменти дуже важливо не втрачати вдячності за те, що маєш, бо навіть у найскладніші часи є благословення.
Жінка подивилася на нього, наче шукаючи підтвердження своїх думок.
— Як я можу бути вдячною, коли все здається таким безнадійним?
Герой усміхнувся.
— Вдячність — це не лише про те, що у тебе є. Це про те, як ти дивишся на своє життя і як ти бачиш можливості. Якщо ти зможеш побачити те, що вже є у твоєму жит житті, навіть у найскладніші моменти, ти побачиш, що Бог дарує тобі більше, ніж ти думаєш.
Він запропонував жінці долучитися до благодійної роботи, яку він організовував. Вона почала допомагати роздавати їжу та організовувати допомогу для інших. Спільно з іншими людьми вона зрозуміла, що навіть у тяжких умовах вона має чим поділитися з іншими.
Через кілька тижнів жінка повернулася до героя.
— Я почала дивитися на своє життя по-іншому. Коли я допомагаю іншим, я відчуваю, що мій дух зміцнюється, і навіть коли у нас немає всього, ми можемо поділитися тим, що маємо. Я почала цінувати те, що є, і не так відчуваю відчай.
Герой посміхнувся.
— Це саме те, що я хотів тобі показати. Вдячність змінює наше серце. І коли ми починаємо бути вдячними за те, що маємо, навіть у найскладніші моменти, Бог відкриває перед нами нові можливості.
Жінка більше не почувала себе такою безпорадною. Вона зрозуміла, що зможе дати своїм дітям не тільки матеріальне, а й духовне багатство, передаючи їм своїм прикладом вдячність і допомогу іншим.
Розділ 9 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як Бог дав дар передбачення , Oleg Poroshok», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Як Бог дав дар передбачення , Oleg Poroshok"
Слухати казки на добраніч