Ю. Несбе - Нічний будинок, Ю. Несбе

Після трагічної загибелі батьків у пожежі чотирнадцятирічного Річарда Еловеда відправляють жити до тітки й дядька у віддалене ізольоване містечко Баллантайн. Річард швидко заробляє репутацію вигнанця, тож, коли зникає однокласник на ім’я Том, усі підозрюють, що до його зникнення причетний новий, злий хлопчик. Ніхто не вірить Річарду, коли він каже, що телефонна будка на узліссі засмоктала Тома в трубку, немов у фільмі жахів. Ніхто, окрім Карен, екстравагантної однокласниці, яка заохочує Річарда шукати зачіпки, до яких поліція відмовляється ставитися серйозно. Він знаходить адресу абонента, якому жартома подзвонив Том із телефонної будки, і йде до покинутого будинку в Дзеркальному лісі. Там він бачить у вікні жахливе обличчя. А потім голоси починають шепотіти йому на вухо... Коли зникає ще один однокласник, Річард мусить знайти спосіб довести свою непричетність та зберегти здоровий глузд, поки бореться із темною магією, що захопила Баллантайн та прагне знищити його.

Ю Несбьо

НІЧНИЙ БУДИНОК

Містичний детектив

КМ-Букс, 2024

 

 

НЕ ДЛЯ ПОШИРЕННЯ!!!

Оцифровано тільки для попереднього ознайомчого читання

 

Будь-яке комерційне та інше використання окрім попереднього ознайомлення заборонено. Публікація цих матеріалів не має на меті жодної комерційної вигоди. Ця книга сприяє професійному зростанню читачів і є рекламою паперових видань.

 

Підтримуємо українські видавництва
та закликаємо купувати паперові чи електронні книги

 

Всі права на книгу належать виключно КМ-Букс

 

Надруковано за угодою із агенцією Salomonsson

 

За виданням:

Нічний будинок : роман / Ю Несбьо ; пер. з англ. Т. Вераксич. — К. : Видавнича група КМ-Букс, 2024. — 240 с.

ISBN 978-966-948-893-0

 

Переклад з англійської: Тетяна Вераксич

 

© Jo Nesbø, 2023

© Вераксич Т., переклад, 2024

© ТОВ «Видавнича група КМ-Букс», 2024

 

Landes (оцифровано для ОБ «Книгосховок Book хом’яка»), 2024

 

Куплено для особистої бібліотеки. Власник: 0J7QkSDCq9Ca0L3QuNCz0L7RgdGF0L7QstC+0LogQm9vayDRhdC+0LzigJnRj9C60LDCuw==

Перекладено за виданням:

The Night House / Jo Nesbø. — Knopf, 2023. — 245 p.

 

 

 

АНОТАЦІЯ

Після трагічної загибелі батьків у пожежі чотирнадцятирічного Річарда Еловеда відправляють жити до тітки й дядька у віддалене ізольоване містечко Баллантайн. Річард швидко заробляє репутацію вигнанця, тож, коли зникає однокласник на ім’я Том, усі підозрюють, що до його зникнення причетний новий, злий хлопчик. Ніхто не вірить Річарду, коли він каже, що телефонна будка на узліссі засмоктала Тома в трубку, немов у фільмі жахів. Ніхто, окрім Карен, екстравагантної однокласниці, яка заохочує Річарда шукати зачіпки, до яких поліція відмовляється ставитися серйозно. Він знаходить адресу абонента, якому жартома подзвонив Том із телефонної будки, і йде до покинутого будинку в Дзеркальному лісі. Там він бачить у вікні жахливе обличчя. А потім голоси починають шепотіти йому на вухо... Коли зникає ще один однокласник, Річард мусить знайти спосіб довести свою непричетність та зберегти здоровий глузд, поки бореться із темною магією, що захопила Баллантайн та прагне знищити його. А з іншого боку, можливо, Річард — не найнадійніший оповідач власної історії…

 

Куплено для особистої бібліотеки. Власник: 0J7QkSDCq9Ca0L3QuNCz0L7RgdGF0L7QstC+0LogQm9vayDRhdC+0LzigJnRj9C60LDCuw==

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Куплено для особистої бібліотеки. Власник: 0J7QkSDCq9Ca0L3QuNCz0L7RgdGF0L7QstC+0LogQm9vayDRhdC+0LzigJnRj9C60LDCuw==

 

 

 

1

 

 

 

— Т-т-т-ти з глузду з’їхав, — сказав Том, і я бачив, що він наляканий, бо він затнувся на один раз більше, ніж зазвичай.

Я й досі тримав фігурку Люка Скайвокера у себе над головою, готовий жбурнути її у воду проти течії. З густого лісу, що ріс з обох боків річки, луною розійшовся крик, немов про щось застерігаючи. Звучав він, ніби кричала ворона. Але я не міг дозволити, щоб мене стримував Том чи ворони, я хотів побачити, чи вміє Люк Скайвокер плавати. Тож тепер він летів у повітрі. Весняне сонце опускалося на крони дерев, які щойно вкрилися листям, і світло час від часу відблискувало від фігурки, що поволі оберталася.

Люк упав у воду з тихим хлюп, тож літати він точно не вмів. Його ми бачити не могли, лише брижі, що колами розходилися поверхнею річки, яка була повноводна від талої води та наштовхнула мене на думки про боа-констриктора, анаконду, що повзла до нас.

Минулого року, одразу після мого чотирнадцятого дня народження, я переїхав до родичів у цю кляту маленьку діру, тож і гадки не мав, що робили кляті малі діти в таких сраних дірах, як Баллантайн, аби не вмерти від нудьги. Але оскільки Том розповів мені, що зараз, ве-ве-весною, річка страшна та небезпечна і що вдома він отримав суворий наказ триматися від неї подалі, я бодай мав, із чого почати. Переконати Тома було не так вже і важко, бо ж він був такий, як і я, не мав друзів та був членом касти паріїв у нашому класі. Сьогодні на перерві про касти мені розповів Товстун, але він тоді сказав, що я належу до касти піраній, тож я подумав про тих рибок, які, здається, мають пилки замість зубів та можуть здерти усю плоть із бика за лічені хвилини, тому не міг позбутися думки, що ця каста здається дуже крутою. І лише після того, як Товстун сказав, що я та моя каста розташовані нижче за його велику жирну дупу, мені довелося його побити. На жаль, він розповів про це нашій вчительці, місис Бьордсонґ, тож вона прочитала класу довгу лекцію про доброту та про те, що стається з людьми, які не були добрими (коротка версія полягає в тому, що вони перетворювалися на невдах), і вже після цього сумнівів щодо того, що новенький хуліган із міста належить до касти піраній, практично не лишилося.

Після школи ми з Томом