КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА - Сучасні амазонки, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА

   - У мене геть немає магії, - набурмосилася онука.

   - Як це? – Здивувалася Бабуся. – Ми ж тебе відправили до амазонок, щоб тебе вилікували. І коли ти прийшла з подругою, я вирішила, що ти маєш магію.

   - Не маю, - ледь не заплакала Андромеда. – Зате, я отримала друзів. І мої подруги від мене не відвертаються. Хоча, - додала вона дещо сумно, - схоже нам з Вестою, це – ще одна моя подруга, подобається один й той самий хлопець, - Ра Он смикнулася. Бабуся вирячилася.

   - Ну, добре. Я вже чверть століття без магії живу. Але вам потрібно знайти потужну чаклунку. Не обов’язково з амазонок цього року. Я чула минулого року щось сталося з дівчиною. Не здивуюся, якщо та дурепа помилилася та вбила не ту, в якій живе дух Ії. Але ж той злий дух, мав побачити, що то – не Ія!

   - Може, той злий дух теж не надто вправний, - припустила Ра Он, пережовуючи молоду картоплю з баранячим шашликом.

   - Може, - сказала пані Груша, смакуючи спаржею з пармезаном, тартаром з яловичини та трюфелями. – Але вам потрібно пробратися до тієї печери та вартувати, щоб не вбили невинну дівчину. Але так, щоб злий дух не побачив вас. Він не спить з опівночі до п’ятої ранку. Я маю повертатися додому. Втім, сподіваюся, ви щоранку інформуватимете мене. Але, не залишайтеся у печері у ці п’ять годин. Сподіваюся, вам вдасться врятувати дівчину, в яку вселилася зла відьма Ія.

   - Бабусю, - нервово запитала Андромеда, яка з’їла свою баранину, - а що зробила мама, що її вважають зрадницею?

   - Ну, - зніяковіла пані Груша. – Уляну обвинуватили у тому, що вона вкрала перстень з візерунком Змієногої богині.