Юрій Миколайович Щербак - Час смертохристів. Міражі 2077

що входить до ФВУ, не зобов'язана змінювати свою структуру, програму чи методи дії. ФВУ — це широка рамкова організація, програма якої має бути дуже коротка і повинна влаштувати всіх.

І третє: у нас є загін бойових хакерів, військових інтернавтів. Але нам потрібні додаткові сили для проведення теленетних бойових операцій.

В нас є такі хлопці, — відгукнулася Оля.

І в нас, — повідомив Капран.

Ось і добре, — вперше посміхнувся Гайдук, бо насправді йому подобались молоді люди та їхня готовність до боротьби. — Вважайте, що Фронт визволення України створено.

Через півгодини знову під'їхав фаетон з сонцезахисним дашком. За кучера був полковник Палій. Прощаючись, Гайдук спитав Олю:

А ви пишете вірші?

Вона презирливо надула губки і сказала:

Що за маразм? Ненавиджу вірші. Я вчилася в фізико-математичній школі. Я багато чула про вас. Мій батько розповідав. До речі — це від нього я довідалася про агента Безпалого.

Атомна бомба — це серйозно?

Так. УРА— серйозна організація. Якщо захочете — зможемо вам бомбу показати.

«Невже ми справді останні українці на світі? » — подумав Гайдук, дивлячись, як від'їжджає весільний фаетон, здіймаючи куряву. Ця думка жахнула його.

79.

Таємно

Раднику Президента КДПА з національної безпеки М. Джеферсон

Дорога тета Марта,

Ось уже двадцять днів, як я перебуваю на території Посольства невідомо в якій якості — чи то почесної гості чи арештантки. Звичайно, я безмежно вдячна послу О'Саллівану за все те, що він зробив, аби врятувати мене, наражаючись на серйозний конфлікт з тутешніми властями, мстивість яких дорівнює їхній продажності. Ви уявити, тета, не можете, що я пережила в ті хвилини, коли ці бандити з Державної Варти ломилися у квартиру, погрожуючи застосувати газові гранати...

Звичайно, я була щаслива, опинившись у Посольстві, де мені надали окрему кімнату і оточили увагою. Але разом з тим я почувалася глибоко нещасною, знаючи, що генерал Гайдук — людина, яка так багато зробила для України — сидить у в'язниці, несправедливо звинувачений у зраді — ким? Гетьманом, який виявився мерзенним зрадником, за що Бог його покарав.

Я б дуже хотіла, дорога тета, щоб Ви не сердилися на мене — бо Ви єдина, хто в мене є в світі, бо з Аскольдом, хоч він і мій брат, мене мало що поєднує. Я просто не могла залишити Київ, поки не з'ясувалася ситуація з генералом Гайдуком. Я його дуже кохаю, він врятував мені життя, я пережила з ним такі хвилини щастя, що, здавалося, забула свої страждання на базі Менсфілд... Але коли генерал Гайдук був заарештований, я з жахом уявила подібність ситуацій, — маю на увазі історію Діка Стоуна — і подумала, що наді мною висить якесь прокляття: можливо, я приношу тим, кого кохаю, нещастя... Слава Богу, генерал Гайдук вже на свободі, хоч і в небезпеці. Ти не уявляєш, тета, що робиться в цій країні: обидва телевізійні канали, що перебувають під контролем уряду, вдень і вночі оббріхують генерала Гайдука, не забуваючи при цьому і мене. Наші дипломати розповідають, що в усьому місті висять портрети Гайдука «WANTED», з обіцянкою сплатити 1 млн. глобо тому, хто його здасть. По телебаченню показували якогось старого діда, який ніби допоміг утекти генералу (його теж розшукують). Взагалі, тутешні власті наче сказилися після втечі Гайдука. Кажуть, що ряд осіб, підозрюваних у сприянні втечі, заарештовано.

Після того, як утік Гайдук, а я відмовилась виїхати до Вашінгтона, ставлення до мене різко змінилося. Посол О'Салліван кілька разів мав зі мною дуже неприємні розмови, погрожуючи насильною депортацією. Він посилив охорону моєї кімнати і заборонив прогулянки парком, мотивуючи тим, що снайпери ДерВару можуть мене вбити. Більше того, мені стало відомо, що слідство по моїй «марсіанській» справі можуть відновити, і що до Посольства ось-ось має приїхати майор Вільям Кроуфорд («Білл — м'ясник»), щоб «попрацювати» зі мною. Я краще загину, ніж піддамся цьому мерзотнику...

Але хочеться думати про приємне. Гайдук на волі, і одна думка про це робить мене щасливою. Часто у своїх снах і мареннях я бачу Вашінгтон восени, коли багряніє «індіанське літо». Пам'ятаєте, тето, як ходили ми з Вами до Кафедрального собору на Вісконсин-авеню, як любили прогулюватися по Bishop Herb Garden, сидіти в кам'яній альтанці, милуючись рожевим цвітом магнолій. Чи пам'ятаєте, тето, статую блудного сина, якого обіймає батько? Інколи я почуваюся блудною донькою, що хоче повернутися до Ваших обійм. Я згадую вічнозелені кущі box-wood і той Life-oak — дуб з маленьким листям, під яким ми любили з Вами сидіти.

І чорні пухнасті білки на яскраво зелених травниках. Господи, як давно це було, і який це був прекрасний час!

Пишу, і сльози стоять в моїх очах. Я втратила Америку, а Україна виявилася великим міражем: тепер, коли я ковтнула українського життя, мені здається, що це — безнадійна країна, проклята Богом. І природа чудова, і прекрасні люди, але організм країни зруйнований злоякісним вірусом. Заражена кров Московії стільки століть отруювала Україну, що врешті-решт сталися необоротні зміни. Я б не змогла жити в цій країні, де стільки зрадників, рабів, мутантів зійшлися на бал вампірів. Як помиляється наша діаспора, ідеалізуючи Україну, прагнучи повернутися до неї.

Моя мрія — вирватись звідси разом з Гайдуком, податися хоч на край світу, де можна жити нормальним тихим життям.

Вибачте, дорога тето, що забираю Ваш час, але набігло багато думок і спогадів у моєму сьогоднішньому арештантському існуванні.

Люблю Вас — Ваша Божена.

Передано по закритому каналу зв'язку з урядового геджета КДПА

27 липня 2077 року з приміщення Посольства Конфедерації в Києві.

80.

Підготовка до інавгурації нового гетьмана України Вітольда Ярополковича Клинкевича почалася негайно після того, як закривавлене тіло гетьмана Махуна в чорному пластиковому мішку було перевезено до підземного моргу ГЕПРУ, де з покійником працював кращий постмортальний косметолог країни, старший лейтенант ескадрону післясмерті Тиберій Котигорошко.

Було створено державний Комітет з питань інавгурації, який очолив Іван Оврамович Крейда, розроблена детальна програма свята і підготовлені основні напрямки реформ, що їх очікувала країна.

28 липня відбулося всенародне електронне голосування за нового гетьмана, яке, як усі й сподівалися, показало величезну народну підтримку кандидатури молодого красеня, рекламні кліпи якого вдень і вночі крутили телеканали Крейди і Фрідмана. На центральних вулицях Києва — Хрещатику, гетьмана Хмельницького, гетьмана Костюка, проспекті Євразії, Костельній, Церковній, Синагогальній, вулицях імені новопреставленого гетьмана Махуна, Степана Бандери і Героїв сталінських п'ятирічок — там, де курсували