Торі Шей - Солодка боротьба, Торі Шей

Мій погляд знову повернувся до дружини, і я відчув, як в серці з’являється той самий теплий спокій. Наші діти, всі троє, — це найкраще, що могло статися з нами.

Я став тим, хто проєктує будівельні проєкти — архітектором, і ця робота приносила мені справжнє задоволення. Я зміг втілювати свої ідеї в реальність, створювати простори, в яких людям буде комфортно. Що стосується моєї дружини, то її ресторан став справжнім шедевром у світі кулінарії, і вона з гордістю ним володіє. Вона дозволила мені спроєктувати його, і це було одним з найкращих проєктів у моєму житті.

Я залишив інвестиційну компанію ще п'ятнадцять років тому, коли зрозумів, що хочу жити та працювати для себе, а не лише для грошей. Але бабуся перед смертю залишила мені акції, що стало сюрпризом і дало мені стабільність на довгі роки. Вони дали мені можливість інвестувати у свої ідеї, а тепер, коли я дивлюся на свою родину, я розумію, що все це було варто того.

Я обійняв її за талію, шепочучи на вухо: — Наш син явно успадкував твою впертість.

Вона кинула на мене лукавий погляд.

— І твою самовпевненість.

Ніч настала непомітно, і небо розсипалося зорями. Ми сиділи біля вогнища, поки діти почали клювати носами на колінах у своїх батьків. Моя дружина притулилася до мого плеча, дивлячись на полум’я.

— Знаєш, — раптом промовила вона, порушуючи тишу, — я думаю, що в нас усе вдалося.

— Навіть більше, ніж я міг уявити, — відповів я, вдивляючись у її обличчя, освітлене вогнем.

Дякую вам за те, що були зі мною протягом цієї історії! Сподіваюся, вона принесла вам стільки ж задоволення, скільки я отримала від її написання. Я полюбила героїв, кожну емоцію, вкладену в цю історію. Якщо вам сподобалося, буду рада побачити ваші коментарі. 

До нових зустрічей на сторінках моїх книжок!

Кінець