Максим Яковлев - Теорії змов. Як, Максим Яковлев

xml:lang="en-US">337 Кагнець І. Арійський стандарт. Українська ідея епохи великого переходу. Київ: АСК, 2006.

338 https://versii.if.ua/novunu/463797/ [дата звернення: 05.10.2022].

339 https://malefictum.wordpress.com/2019/06/01/%D0%BF%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D0%B4%D0%BA%D0%B0-%D1%8E-%D1%88%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%B5-%D0%B2–2019-%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D1%83/ [дата звернення: 05.10.2022].

340 https://patents.google.com/patent/RU2184574C2/en [дата звернення: 05.10.2022].

341 https://www.udemy.com/course/pyramid-energy-healing-certificate-course/ [дата звернення: 05.10.2022].

342 https://www.etsy.com/de/market/heilende_pyramiden [дата звернення: 05.10.2022].

343 https://spa.ukma.edu.ua/analytics/sorosiata-prykhovana-zahroza-istoriia-terminu-i-naratyvu/ [дата звернення: 05.10.2022].

344 https://spa.ukma.edu.ua/analytics/sorosiata-prykhovana-zahroza-istoriia-terminu-i-naratyvu/ [дата звернення: 05.10.2022].

345 https://www.bbc.com/ukrainian/features-60480944 [дата звернення: 05.10.2022].

346 Орвелл Дж. 1984 / пер. В. Шовкуна. Київ: Вид-во Жупанського, 2021. С. 292.

347 Масенко Л. Мова радянського тоталітаризму. Київ: Кліо, 2017. С. 7.

348 Гарань О. Від Брежнєва до Зеленського: дилеми українського політолога. Київ: Стилос, 2021. C. 29.

349 Там само. C. 31.

350 Там само. C. 31.

Пригадуєте, у школі була така садистична вправа у вигляді письмового майже конспірологічного завдання на тему «Що хотів сказати автор?» тим чи іншим своїм твором? Як на мене, післямова — це привід викласти «правильну відповідь» на це сакраментальне питання. Тут я маю щасливу нагоду виправдатися, перепросити, пояснити щось незрозуміле і використати прекрасну для будь-якого наукового твору стратегію під назвою «перспективи подальших досліджень».

«Термін “теорія змови” позначає більше, ніж інтриги та маніпуляції, які часто траплялися в історії людства. Натомість теорія змови передбачає щось ширше, щось, що охоплює певний світогляд» 351, — пише Ґордон Арнольд у книжці «Теорії змови у фільмах, на телебаченні та в політиці» (Conspiracy Theory in Film, Television, and Politics). Власне, основною метою, яку я ставив перед собою, сідаючи писати цю книжку, і було розкриття особливостей і компонентів цього світогляду. Окрім цього, як і Ґ. Арнольд, я вирішив активно використовувати приклади з кінематографу і почасти з популярної культури для того, щоб проілюструвати поширеність конспірологічних наративів, популярність теорій змови не лише у вузьких колах конспірологів, але й серед широких верств населення. Ви не могли не помітити, що тут багато прикладів теорій російських змов, і цьому є кілька причин: окрім очевидної — війни, це також пояснюється фактором високої заразності саме російської конспірології, яка долітає до нас з-за порєбрика швидше, ніж, скажімо з-за Атлантичного океану. Український інформаційний простір дедалі більше відмежовується від токсичного російського, і хоча схоже, ця тенденція набуває незворотного характеру, до набуття повноцінного імунітету від російської конспірології нам ще треба пройти довгий шлях. Конспірологія в сусідній державі є складовою державної ідеології — на вигадки екстрасенсів про те, що, мовляв, Мадлен Олбрайт нібито голосно подумала про несправедливість володіння Росією цілим Сибіром, покликається сам Путін 352. Історії про бойових птахів з українських біолабораторій тішать нашу, українську публіку, та до смерті лякають марновірних бєлгородців, які весною 2022 р. травили голубів через побоювання, що ті «заражені якимись вірусами для винищення росіян, які нібито були розроблені в біолабораторіях України 353». Щоб розуміти ворога, нам потрібно знатися на логіці його страхів, їх витоках і причинах, і сподіваюся, моя книжка стане помічною шановним читачам.

«Теорії змови процвітають у ті часи та в тих місцях, де люди відчувають тривогу та невизначеність, але вповні вони розквітають саме тоді, коли уряд також боїться змови, тобто не вірить своєму народові. Тут ми потрапляємо у справжню сіру зону сучасності, коли за багатьма людьми стежать саме тому, що вони колись подумали та сказали, що уряд може шпигувати за ними 354», — пише Роберт Вільсон у книжці «Все під контролем: змови, культи і містифікації» (Everything Is Under Control: Conspiracies, Cults, and Cover-ups). Український конспірологічний контекст не позначений надмірним страхом перед «глибинною державою», яка усюдисутно та безперервно шпигує за своїми громадянами. Ми не схильні підозрювати наших можновладців у змовах з рептилоїдами чи ілюмінатами, а вдавана «змова» народу проти можновладців, про яку пише Р. А. Вільсон, може бути цілком реальним невдоволенням авторитарною політикою, обуренням через незрозумілі зовнішньополітичні пріоритети тощо. Разом з тим ми живемо в доленосні часи, коли про звитягу української нації дізнаються по всьому світу і, підозрюю, не лишилося жодного закутка, де б не чули про Україну. Це впливає і на враження, яке формує наша держава на міжнародній арені. Дозволю собі припустити, що закордонні конспірологи вже отримали достатньо матеріалів для того, щоб понавигадувати силу-силенну теорій змови про Україну та її народ, щоб якось пояснити ту несподіванку, якою для них стали ми. Це також означає, що й ми починаємо переглядати свої стосунки з власною державою, і, можливо, з часом і ми більше інтегруємося у світовий конспірологічний контекст, бо повіримо в особливий український deep state (глибинна держава), участь українських політичних еліт у світовій змові, а наших науковців — у просуванні політичного порядку денного ілюмінатів з виправданням глобального потепління чи якоїсь іншої змови мудрагеликів.

Що ж потрібно для того, щоб Україна інтегрувалася (або ні) в цей світовий конспірологічний контекст? З цієї книжки ви вже дізналися, що конспірацистський світогляд опирається на специфічну методологію, в якій усе вважається взаємопов’язаним, випадковостей не існує, за всім стоїть зловмисна таємна група, що намагається втілити в життя свої жахливі плани. При цьому офіційні пояснення тих чи інших подій відкидаються як такі, що не заслуговують на довіру, а ті, хто їх просуває (наприклад, науковці чи експерти), вважаються співучасниками потаємних заколотників, що мають на меті одне — ввести широкі верстви населення в оману. Як же дізнатися «правду»? Для цього конспірологи вдаються до активних фантазувань: розкладають дати різних подій на магічні числа, чаклують над «буквенною цифір’ю», прокладають неймовірні шляхи