Леді Анет - Магиня серед драконів , Леді Анет

Глава 64: Тіні королівських інтриг

Від такого заявлення я трохи приголомшилась. Брови не те, що піднялися до лоба, вони вже десь загубилися на потилиці.

— У сенсі, весілля сьогодні? — безпомічно протягла я.

— Дядько, припини, будь ласка, — рівним тоном попросив Леон. — Ти хочеш, щоб я, як у кращих традиціях, ганявся за своєю справжньою по всіх сусідніх королівствах? Ти лякаєш Міну.

— Та куди вона вже подінеться, — відмахнувся король.

— Стоп, — вставила тітка, привертаючи увагу до себе. — Про яке взагалі весілля йдеться? Чому моя племінниця повинна виходити заміж за вашого племінника?

— Справа в тому, що… — лорд-ректор взяв на себе відповідальність, щоб посвятити мою тітку в особливості зв'язку між істинними парами. Треба сказати, вийшло у нього набагато цікавіше і пізнавальніше, ніж у тому старому фоліанті.

-… і ось, після стільки років у Леона та Міни з'явилися на зап'ястях особливі мітки. Інакше як чудом це назвати не можна. Леон також встиг розповісти про здобуття ним ще двох стихій, чого не було вже дуже і дуже давно. Признак справжньої королівської крові! А вчора ми всі були свідками появи трьох елементалів. Якщо з'явиться четвертий, дракони можуть знову отримати можливість перетворюватися на свою звірину іпостась, — завершив ректор.

Ого! Я прямо-таки відчула, як на наші з Леоном плечі ліг  почесний обов'язок відродити магічні здібності драконячого співтовариства. Прямо-таки громадянський обов'язок!

Тепер зрозуміло, чому король так поспішав. Видно, теж хоче всі чотири стихії і перевтілення в лускатого звіра. А якщо наше королівство буде першим, де дракони знову почнуть перетворюватися, це, напевно, додасть балів на політичній арені. Логіка була зрозуміла.

— Розкажіть про елементалів, — попросила я пана Сайруса.

— Елементали — магічне втілення стихій. Магія в її чистому та первозданному вигляді. Вони можуть набувати будь-якої форми, але зазвичай елементали проявляються у вигляді драконів. Після появи магів елементали зникли, і разом з ними перестали з'являтися істинні пари і пропала можливість перевтілюватися в звірів.

— А могло б статися все навпаки? — задумливо промовила я.

— Тобто? — підняв брови ректор і з цікавістю подивився в мій бік.

— Тобто, чи могли спершу зникнути елементали, а вже потім з'явитися маги? — припустила я, прикусивши губу, відчуваючи певну провину за вчинки предків. — Може, той алхімік, що створив еліксир з магічними властивостями, насправді отримав його не за допомогою рослини, а за допомогою елементаля?
 

Замість ректора відповів Його Величність:

— Існували різні теорії. Таке теж не виключено. Однак в сучасні часи ми давно не шукаємо винних, а співпрацюємо і досягаємо вражаючих результатів.

— Під співпрацею ви маєте на увазі експерименти над полукровками? — похмуро запитала тітка.

— Мене ввели в оману, — спокійно відгукнувся король. — Бачите, магія полукровок має досить незвичайні властивості, як певна аномалія. Коли їхня магія виходила з-під контролю, полукровок забирали з академії, щоб вони не могли завдати шкоди іншим студентам. Звісно, повернути їх назад було проблематично через нестабільність дару. Все повинно було триматися під найсуворішим секретом, — сказав король, помітивши, як ректор вже було відкрив рота. — Відповідальним був пан Вернон. Досить талановитий учений-маг. Його артефакти — це найпередовіші розробки. Однак, як ми це з'ясували вчора, його талант межував з божевіллям. Пан Вернон перевищив свої повноваження.

— Видно, результати його праці затьмарили ваш здоровий глузд? — не приховуючи іронії, уточнив лорд-ректор.

— Я не вникав, так, — вимушено зізнався дядько Леона, потерши шию.
Не думав, що він зайде так далеко, щоб тримувати студенток в ув'язненні і витягувати з них магію. Але мої радники вже зв'язалися з батьками дівчат, і, звісно, всім буде надано допомогу і виплачена компенсація. Треба ж, їхніх родичів переконували, що дочки вдало виходили заміж за королівських послів, а потім виїжджали з країни і не поверталися, — він похитав головою, наче й сам був здивований, що така конспірація спрацювала.

— Але чому серед полукровок були тільки дівчата? — запитав Леон.

— Хто ж його знає, — знизав плечима король і раптово похвалив свого племінника. — Зізнатися, я вражений тим, як далеко ти зайшов у своєму розслідуванні.

Леон лише підняв брову, але нічого не відповів.

— А де Іда і Дерек? — вирішила дізнатися я, коли в розмові настала пауза.

— З Ідою все в порядку, моя племінниця відбулася лише переляком, — промовив пан Сайрус, кинувши в короля неприязний погляд.

— Академія отримає більше фінансування для стипендій наступного року, — поспішно вставив той.

Ректор задоволено кивнув і продовжив.

— А той молодий чоловік Дерек дуже хотів поговорити зі мною наодинці і дивився так дивно.

Здається, ректора в найближчому часі очікував сюрприз.

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍