В. Чан Кім - Стратегія Блакитного Океану. Як створити безхмарний ринковий простір і позбутися конкуренції
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
64
Rohlfs (1974) був першим, хто визначив мережеві екстерналії й описав їх. Дослідження нещодавніх праць на цю тему див.: Katz and Shapiro (1994).
65
Див. Kenneth J. Arrow (1962) і Raul Romer (1990). Дарма обидва вони обмежили своє обговорення неконкурентних і необхідних товарів технологічними новаціями, бо ж такою є наявна в економіці традиція. Коли концепція новації дістане нове визначення й назву новації цінності, що більш актуально на мікроекономічному рівні фірми, роль неконкурентності й необхідності проявиться ще дужче. Це пов’язано з тим, що технологічні новації часто містять складник, який частіше вилучають, а це зумовлено можливістю порівняно просто набути патентного захисту.
66
Див.: Ford Motor Company (1924) і William J. Abernathy and Kenneth Wayne (1974).
67
Цілеспрямоване лідерство сягає далеко в царину епідеміології й теорії зламних моментів. Справа полягає в розумінні того, що докорінні зміни в будь-якій організації можуть відбутися хутко, коли переконання й енергія критичної маси людей витворюють загальний рух до ідеї. Термін tipping points уперше застосовано у зв’язку з соціальною поведінкою 1957 року в дослідженні Morton Grodzins (1957), присвяченому расовій сегрегації, а більш повне розкриття він дістав у працях економіста Мерілендського університету Thomas Schelling (1978). Малколм Гладуелл у своїй недавно виданій книжці The Tipping Point (2000) популяризував цей термін і пустив його в ужиток. Важливо зазначити, одначе, що наше потрактування теорії зламних моментів суттєво відрізняється від того, як їх бачив Гладуелл. Він зосереджується на тому, що викликає епідемії в суспільстві, натомість ми орієнтуємося на лідерство в контексті організаційних перетворень, прагнучи зрозуміти, як лідери можуть здолати чотири головні організаційні перешкоди, що їх наше дослідження розглядає як центральні складники реалізації стратегії. Як наслідок, основні рушійні сили, котрі ми називаємо чинниками недомірного впливу і котрі наше дослідження вважає за ключові для проведення якнайшвидших організаційних перетворень з найнижчими затратами, відрізняються від знавців, посередників і продавців Гладуелла. Обидва дослідження відрізняються як контекстом, так і засобами для здійснення радикальних змін.
68
Див.: Joseph Ledoux (1998) and J. S. Morris et al. (1998).
69
Див.: Baddely (1990) and Kolb (1983).
70
Щодо теорії «розбитих вікон» див.: James Q. Wilson і George L. Kelling (1982).
71
Метод дії (лат.).
72
Порадник (надто голови мафіозного клану).
73
Thibault і L. Walker (1975).
74
Згодом дослідники, як-от Том Р. Тайлер і Е. Аллан Лінд, продемонстрували силу справедливого процесу на прикладі різних культур і в різних соціальних умовах. Про їхнє дослідження й огляд відповідної праці див.: E. A. Lind і T. R. Tyler (1988).
75
Щодо обговорення добровільної співпраці див.: C. O’Reilly і J. Chatman (1986), D. Katz (1964), а також P. M. Blau (1964).
76
Див.: Kim and Mauborgne (1997b).
77
Див.: Kim and Mauborgne (1998a).
78
Див.: Kim and Mauborgne (1995).
79
Див. обговорення в: F. Herzberg (1966).
80
Див.: A. Ciralsky (2013).
81
Див. зауваги генерал-лейтенанта Крістофера Боґдана в A. Ciralsky (2013).
82
Щодо тексту промови генерал-лейтенанта Крістофера Боґда-на на Виставці й конференції з питань авіакосмічної промисловості у Вашингтоні у вересні 2013 р. див.: Air Force Association (2013).
83
Див.: Kim і Mauborgne (2009).
84
Тези про три стратегії відповідають системі традиційної діяльності організації. Якщо остаточні результати діяльності організації є вартістю для покупця і власне доходом, а її витрати – це витрати на їхнє виробництво й довезення до людей, тези про три стратегії: цінності для покупця, прибуток (доходи мінус витрати), а також людей охоплюють суть того, у чому полягає діяльність організації. На відміну від маркетингу, виробництва, людських ресурсів і інших функцій, вдала стратегія мусить охоплювати всю систему діяльності організації. Відділ маркетингу, наприклад, може зосередитися на вартості пропозиції, натомість приділяючи недостатню увагу двом іншим пропозиціям. Аналогічним способом відділ виробництва може знехтувати потреби покупця або може трактувати людей як змінні витрати. Ось чому життєздатна стратегія блакитного океану потребує добре розвиненого й послідовного поєднання трьох пропозицій.
85
Див.: Tellis and Golder (2002).
86
Щодо обговорення «креативної деструкції» див.: Joseph A. Schumpeter (1934; 1975).
87
New York Times (1906).
88
Literary Digest (1899).
89
Bruce McCalley (2002).
90
William J. Abernathy і Kenneth Wayne (1974).
91
Antique Automobile Club of America (2002).
92
Alfred P. Sloan (1965): 150.
93
Mariana Mazzucato і Willi Semmler (1998).
94
Lawrence J. White (1971).
95
Economist (1981).
96
Sanghoon Ahn (2002).
97
Walter Adams and James W. Brock (2001), Table 5.1, Figure 5–1: 116–117.
98
National Automobile Dealers Association data (останнє відвідування 19 червня 2014 р.).
99
Andrew Hargadon (2003): 43.
100
International Business Machines (2002).
101
Regis McKenna (1989): 24.
102
A+ Magazine (1987): 48–49; Fortune (1982).
103
Otto Friedrich (1983).
104
Там само.
105
IBM коштував трохи більше, ніж Apple ($ 1565 проти $ 1200), проте в цю вартість входив і монітор, тоді як у Apple ішлося лише про комп’ютер.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Стратегія Блакитного Океану. Як створити безхмарний ринковий простір і позбутися конкуренції», після закриття браузера.
