Олена Гриб - Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Крок, другий, третій… Другий, третій… Третій…
– Хлопчику, з тобою все гаразд?
Лонс не збирався розмовляти з грубими темнолицими провінціалами, які бігають під сонцем, ніби взагалі його не помічаючи, і ніколи в житті не зрозуміють страждань цивілізованої людини.
– Нарешті!
Він відчув щось на кшталт щастя. Шість вулиць подолано без допомоги візника. Мати не відстежить і не прибіжить слідом, ганьблячи перед людьми. До того ж… Ні, очі не обманювали! Попереду виднівся фонтан. Справжній! З фігурою дівчини, що тримала глечик, і з водою!
– Нарешті в цьому місті знайшлося хоч щось добре!
Але ні. Лонс зачерпнув жменю води, щоб вмитися, і, не донісши її до обличчя, відчув гнилий запах. Придивився: кам'яні стінки та дно фонтану покривав болотяно-зелений наліт. Залишки знань, які вчителі багато років намагалися запхати йому в голову, підказали: за такої спеки достатньо листочка, щоб спаскудити воду, але мить все одно було зіпсовано.
Лонс почав відмивати руки під струменем, що падав із замаскованої труби, проте сморід тримався, незважаючи на зусилля. Тільки рукави намочив і оббризкався весь, як мале дитя. На світлих штанях мокрі плями виглядали особливо бридко, ще й поли плаща впали у воду… Абсолютна невдача!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб», після закриття браузера.
