Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Сучасна проза » Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим 📚 - Українською

Таша Клим - Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим

159
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Нитки долі: Жереб кинуто" автора Таша Клим. Жанр книги: Сучасна проза.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 67 68 69 ... 211
Перейти на сторінку:

— Значить, Джону подобається Вікі?

Я підійшла до нього ближче й кінчиками пальців правої руки почала обводити виріз майки на широких грудях.

— По-моєму, це помітили всі, навіть сама Вікі, — м'яко й майже пошепки відповів Джейкоб.

Я хмикнула з усмішкою і, підчепивши вказівним пальцем край майки, знову потягла його слідом.

Діставшись до машини, я відчинила передні пасажирські дверцята і відразу ж полізла в бардачок. Ми з дівчатами любили порядок, тому я швидко знайшла шукане.

— Вуаля! — промовила я, показавши блокнот і олівці.

Спираючись спиною на сусідні двері, Джейкоб якось незвично всміхнувся.

— Що? — відпустивши смішок, спитала я.

Він потягнувся до мене і, взявши за талію, притяг до себе. Від несподіванки я притиснула до його грудей цей безглуздий блокнот з олівцями й застигла. Однією рукою Джейкоб повністю обвив мене навколо талії, а другою торкнувся щоки. Тієї ж миті я виразно відчула, наскільки сильно скучила за його дотиками. Декілька секунд Джейк погладжував мою вилицю великим пальцем і пильно дивився в очі. Потім він знову окреслив контур моєї нижньої губи.

— Ти робиш так щоразу перед поцілунком. Чому? — зовсім тихо спитала я, хоч нас і так ніхто не чув.

— Намагаюся повірити, що ти справжня, а не мій сон, — хрипким голосом прошепотів Джейкоб, нахиляючись до мене.

Здавалося б, прості, хай і приємні слова, але від них моє дихання збилося. Дуже хотілося торкнутися його губ, але друзі були зовсім поряд.

— Джейкобе, — на видиху прошепотіла я прямо йому в рота.

— Їм не видно, — наче прочитавши мої думки, відповів він.

Скоротивши між нами й так майже відсутню відстань, Джейк провів кінчиком язика по моїх губах, ніби просячи дозвіл на більше або спокушаючи мене до цього.

Чесно кажучи, спостерігати подібне в серіалах або фільмах було не дуже, але відчувати це самій виявилося неймовірно приємно. Коли Джейкоб знаходився так близько, у мене не виходило тверезо мислити. Я хотіла одного — відчувати його якомога ближче й сильніше.

— Скучив, — так тихо промовив Джейкоб, що я не була впевнена, чи не почулося мені це.

Він ніжно доторкнувся до моїх губ, і вони миттєво розімкнулися в передчутті солодкого поцілунку. На цей раз Джейк цілував мене інакше. Він не поспішав. Не бажав швидкого та пристрасного поцілунку. Джейкоб повільно насолоджувався моїми губами, кожною миттю нашої близькості. Він дарував мені такі емоції, які я дуже давно не відчувала, якщо відчувала взагалі.

Злегка втягнувши мою нижню губу собі в рота, зубами Джейкоб трохи прихопив її, а я відчула, як уздовж спини пробігло дрібне тремтіння. Він почав повільно водити своїм язиком по моєму, поступово поглиблюючи поцілунок, роблячи його більш інтимним і значущим. Ставши навшпиньки, я обвила шию Джейкоба руками й тісно пригорнулася всім тілом. Відчуваючи мене досить близько, він опустив долоні з талії на стегна і трохи стиснув їх. Джейк майже беззвучно ахнув у наш поцілунок і сповільнився.

— Боже, Еріко, яка ж ти солодка, — шепотів він, не припиняючи міцно притискати. — Може, ми залишимося тут? Не хочу повертатися.

Джейкоб уткнувся носом у вигин моєї шиї та обвив руки навколо талії.

Це було так мило. До того ж мені й самій не хотілося йти, але це точно помітили б інші. Я потріпала волосся на маківці Джейкоба і м'яко поцілувала в лоб.

— Ти поводишся як школяр.

— Для школяра я вже застарий, але поки що студент. Підходить? — пожартував він, підводячи до мене погляд.

— Студент, значить, — я повторила за Джейком, розпливаючись у широкій усмішці. — І де ж ти навчаєшся?

Мені здавалося, що він старший, отже, не повинен був вчитися, тому я й не сприйняла почуте всерйоз.

— У Каліфорнійському університеті, у магістратурі, — відповів Джейкоб, залишивши легкий поцілунок на куточку моїх губ.

— Правда? — щиро здивувалася я. — А яка спеціальність?

— Право, — відповів він і кумедно зморщив носа.

— Тобі не подобається? — Ще сильніше здивувалася я. — Мені здається, що це дуже цікаво. Хоча не уявляю тебе в ролі адвоката, — закінчивши, я не втрималася й захихотіла.

— Не те, щоб я сам вибирав професію, але це справді цікаво. І що означає, не уявляєш? — Джейкоб підняв одну брову і страшенно гаряче посміхнувся. — Та я був би найсексуальнішим адвокатом.

Сперечатися тут було досить складно.

— Я б погодилася, щоб ти мене захищав, — пошепки промовила я, намагаючись не видавати хвилювання, що знову повернулося.

— Я завжди тебе захищатиму, — ласкаво відповів він. — Йди до мене. — Сказавши це, Джейкоб потягнув мене на себе, але я поклала руку йому на груди, не дозволяючи притиснути тісніше.

— Нам треба йти.

— Один поцілунок, — прошепотів він, скорчивши щенячі очі.

— Вони зрозуміють, що ми цілувалися, — лагідніше сказала я.

Джейкоб схилив голову набік і спитав:

1 ... 67 68 69 ... 211
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"