Кайла Броді-Тернер - Матір, Кайла Броді-Тернер

– Н–ні... повісь куртку в гардеробну і проходь, чай будеш?

– Давай. Надворі так свіженько...– сказала вона віддаляючись.

– Ти спілкуєшся з Веллою?! – прошипіла Ві.

– Не починай, самій соромно, що капець!– понизила голос я.

Ві розреготалася.

– Очманіти, Джеку, тобто сестра хер знає де, а ця скажена особистість із тобою чаї ганяє?

– Не починай.

Ві розреготалася, хитаючи головою.

– У ній має бути щось дуже особливе, якщо ти заплющила очі на її... дивацтва.

– Ой, ну розповідайте, як у вас справи? – сказала Велла, сідаючи за стіл.

– Та годі, ти приперлася тільки, щоб потріпатися про себе, я що не знаю?–фиркнула я.

– Ну... – почала вона, ми всі розреготалися. – Взагалі нічого розповідати...

– Ага, знайшла і кинула чергового бідолаху, сто відсотків.– фиркнула Ві.

– Ні, радше її пікапили, а їй більше захотілося пошопитися.– реготнула я.

– Але в першому ж магазині її запікапив охоронець.– підтримала мене Ві.

– Або залицятись почала ця хрінь, яка виявляє злодіїв на виході.– подумала я.

Ми засміялися і Велла засміялася з нами хитаючи головою.

– У мене мама заміж вийшла.– сказала вона, гладячи руками чашку. Ми перестали сміятися.

– О... це ж круто.– сказала я.

– Так. Насправді так. Він класний.

– А я теж заміж вийшла, якщо хто не знає.– сказала Ві.

Велла вибухнула сміхом, Ві підтримала її.

– Повір, про що, про що...– почала я.

– Блін я так сумую за вами обома.–сказала Велла.

– О... – протягнула Ві.– Як мило, враховуючи, що ми не друзі з тобою.

Я засміялася, боже, чому я не помічала, що вона так само любить підсміювати, як і я? Характер, може і не мій, але темпераментність...Я знову глянула на сестру інакше, це здалось мені милим.

Велл залишилася на кілька годин, а Ві поспішала додому до свого благовірного. Ми розпрощалися, і я залишилася в диму яблучного вейпа і безглуздих парфумів. Коли Кріс пішов на роботу, я вирішила зайнятися пранням. Оллі і Джинні ходили вже в дитячий садок, Метт сьогодні пообіцяв зробити мою роботу, і я не виходила в архів. Сьогодні третя річниця зі смерті Лів, я замовила квіти, після трьох поїду провідати могилу. Мені було якось гидко на душі, Ві не відповідала, Метт був на роботі, Брендон із Монті у від'їзді. Якось мені було незрозуміло, я ніби готувалася до чогось поганого. Ніби щось наближається. Я промучилася з цим почуттям ще дві з половиною години, поки не заявився батько. Як він з'ясовує, де я живу, мені не ясно. Однак факт, що я живу в розкішному будинку з Крісом, його не тішив.

– Джекі!– обіймаючи мене, протягнув він. – Як твій Орфей? Він удома? – без запрошення він знову, як і минулого разу, пройшов у вітальню, озираючись.

– Ні.

– Гарний будинок. – сказав він, піднімаючи голову.– Просторий.

– Я йому передам.– склавши руки на грудях пробурчала я.

– Обживаєшся?

– Ні, на валізах сплю.– невдало пожартувала я.

– Я знаю твою нелюбов до чужих будинків. Напевно він вмовляв тебе переїхати.

Я промовчала.

– Оліверу, мабуть, тут роздолля!– посміхнувся батько.

– У нього і Джинні...

– Мене не хвилює, з ким він ділить кімнату.–перебив мене він.

– Це його сестра.

– Зведена.

– Кріс усиновить Олівера. Я всиновлю Джинні.

– Він має залишитися Прайсом.

– Цього не буде.– сказала я, зробивши крок уперед.

Батько боляче схопив мене за передпліччя і від несподіванки я шумно втягнула повітря.

– Не забувайся, Джекі. У нас угода.– сказав він, вдивляючись у мої очі.

– Немає в нас ніякої угоди!– відповіла я, чіпляючись поглядом у його очі.

– О, ні, вона є. У мене має бути спадкоємець і він має бути Прайсом.

– А якщо не буде?

– О, тоді ти не залишиш мені вибору.

– Та, що ти! І що ж ти зробиш?

– Я позбавлю тебе батьківських прав на нього.

– А які в тебе на нього права? – вирвавши руку, запитала я.

– У тебе їх не більше.

– Так, але я опікун, у мене є чоловік, гарний будинок і квартира, яка залишається йому у спадок. Він перевіряється у лікаря, логопеда і психолога, я стежу за ним, його не відберуть у мене, він у відмінних умовах.

– Так, але що скажуть соцслужби, якщо дізнаються, що ти вела розгульний спосіб життя з якимось Вінсентом Трейсі якраз перед тим, як взяла Олівера під опіку? Навіть той факт, що ви бачилися після, коли ти вже була опікуном, говорить не на твою користь.