Микола Олександрович Бакума - Золотий маг. Книга 1. Зерно

саме маг клану Лисиць є придворним магом у короля. Звуть його Магістр Дорінг. Як не сумно, колишній мій учень. Дуже сильний маг Впливу. Легко читає думки і маніпулює потім людьми. Рідкісна сволота, кар’єрист, самозакоханий, до того ж розумний, хитрий, слизький. Як мені розповідав Зонколан, марить абсолютною владою, хоче під себе підім'яти весь магічний Орден Каса Альєнте, добре що поки йому це не вдалося. Але вплив його все сильніший і сильніший, на жаль не тільки серед магів, але й на короля. Багато рішень король приймає тільки з підказки Дорінга. Фенстел, як на мене, гарний король та править мудро. Війни припинив, з сусідами мир і дружба, та й усередині держави народ живе непогано, наскільки я знаю, останнім часом навіть бунтів або невдоволення не було. Правда, говорив Зонколан, що король сильно розслабився останнім часом та мало часу приділяє життю держави. Армія зовсім розвалюється, занадто багато влади у знаті, придворних та у Магістра Дорінга. Я думаю, що це не без його участі король м’яко відсторонюється від справ і прийняття рішень. Загалом останнім часом країною керує старший син Фенстела. У нього ще є молодший син і дочка, але про це тобі Зонколан більш детальніше розповість. Ти, ясна річ, будеш основну увагу приділяти навчанню в Школі, проте не забувай, що вся армія під керівництвом короля. Захищати державу доведеться їй, тож вникати ще й в життя королівського палацу тобі доведеться. Думаю, що ти не маленький, тож сам розберешся.

Майстра Ріока ти теж вже бачив. Хороший скарбник, відданий клану. Він буде займатися всіма твоїми фінансовими справами. Про них я тобі розповім трохи пізніше. Зрозуміло, що з часу мого відходу з магічного світу в Школі багато що змінилося, але залишилися ще люди, які мене пам’ятають і віддані мені. Головний — це професор Атавхаї Ревера. Він навіть старший за мене. Так-так, не дивуйся. Просто він не людина. Атавхаї — демон.

— Та не може бути! Серед людей? — не втримався від подиву Нік чим перебив розповідь.

— Ну, ось уяви собі. Тим більше що ти вже бачив демона, ангела, та й з Вищим спілкувався. І взагалі будь готовий побачити, дізнатися про багато нових істот. Це на Землі в основному тільки люди, а на Франі багато й інших рас. Отже не перебивай мене, просто слухай і запам’ятовуй. Атавхаї — мій найкращий друг. Правда, він впевнений, що я давно померла, ну то буде йому новина, що це не так, приємним сюрпризом. Не бійся, що він демон. Чеснішої і добрішої істоти я не зустрічала. Добре, що про це знаю тільки я. Для інших він страшний, злий демон, ну, власне, як всі звичайні демони. Крім того, що він мій друг, він ще й дуже вправний і сильний темний маг. У Школі викладає некромантію і демонологію. Я не думаю, що у тебе будуть до цих напрямків здібності, але всі учні вивчають всі види чар для загального розвитку і розуміння. З будь-яким питанням чи проблемою звертайся до нього. Він буде тебе опікати, оберігати і допомагати тобі. Постарайся з ним подружитися, повір, кращого друга і помічника ти не зможеш знайти.

Я написала йому листа, аби він знав, що це я тебе прислала. Лист передам тобі біля порталу. Крім нього, я написала ще двом людям. Один лист директору Школи — Магістрові Хегану, який підтвердить твої слова. Він, звичайно, хороша людина, на жаль, вже давно не самостійний. Він у всьому слухається Магістра Нуфо. Нуфо — це не тільки Глава клану Вільних магів, а ще й Глава всього Магічного Ордена Каса Альєнте. Коли п’ять років тому обирали нового главу Ордену, то дуже сильно хотів їм стати Магістр Дорінг, Зонколан зміг переконати багатьох магів не обирати його, і замість нього обрали нейтральну фігуру Магістра Нуфо. Зрозуміло, після цього у Вогненних Лисиць зуб на наш клан, а Зонколан став особистим найлютішим ворогом Дорінга. Хоча поки ніби все затихло і особливої зовнішньої ворожнечі немає, але, повір, Дорінг ще покаже себе. Тож, аби твоїм словам повірили, я написала директору Школи. Йому ти можеш довіряти. Він хоча й боягуз трохи, але чесний та завжди допоможе.

Другий лист я написала своїй колишній подрузі Магістру Целмаліт. Вона керівник кафедри лікувальної магії. Передаси їй листа та подарунки, що я попросила тебе для неї купити. Їй теж можеш довіряти повністю. Я її попросила доглянути за тобою та закінчити лікування, яке ми з Анею почали. Так мені буде спокійніше, я буду знати, що, якщо з тобою щось трапитися, вона завжди тобі допоможе, вилікує. Зонколан повідає більше новин, а з часом сам все дізнаєшся, в усе вникнеш. Але пам’ятай, що навіть ті люди, про яких я тобі розповіла, не повинні все про тебе і про мене знати. Особливо, де я перебуваю. Я не знаю, хто зараз в Тротсі друг, а хто ворог, тому краще нехай навіть ті, кому я довіряю, знають якомога менше. Навіть якщо людина і не хоче видати секрети, навколо є маги, які можуть їх дізнатися навіть поза волею самої людини. Ти ж пам’ятаєш, як я легко могла читати твої думки, тому це просто фантастичний дар нам, що Гуру поставив тобі захист. Я підозрюю, що після отримання новин від тебе Магістр Дорінг дуже захоче покопирсатися у тебе в голові. А він, мабуть, найсильніший ментальний маг у всьому Тротсі. Йому нічого не варто прочитати думки, наприклад, Атавхаї або Целмаліт, і дізнатися про все, що ти їм розкажеш. Тож, будь ласка, завжди контролюй те, що ти розповідаєш іншим, і пам’ятай, що вороги чи недруги можуть це дізнатися. Ох… Щось я втомилася. Добре, що ми вже прийшли.

Нік озирнувся і побачив, що вони дійсно стояли на галявині з порталом. Тільки зараз, відволікшись від захоплюючої розповіді Ліни, відчув, як у нього боліли спина та руки від зовсім нелегкого рюкзака і сумки з речами та подарунками. Він з полегшенням скинув все на землю, а сам сів на край плити порталу. Теплий, нагрітий сонцем, чорний камінь здався йому найм’якішим стільцем на той момент. Ліна сіла поруч.

— Ну, щоб я не забула, ось тобі три листи, про