Віталіна Весела - Загублена душа, Віталіна Весела
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Так, спочатку у мене були сумніви, але коли ти згадала про родову силу, тепер я майже впевнена, що це так.
Еліану стало ніяково, він зігнувся та опустив голову.
— Такого не може бути, адже я всього лиш не законно народжений син...
Олівія підняла брови та заперечила, вказуючи пальцем на свої очі:
— Я все бачу, мої очі не можна обманути...
Доки вона говорила, Еліан зовсім зблід, крапельки поту стікали по його обличчі, а очі почали повільно закриватися. Олівія вчасно помітила це та махнула рукою до сера Ортіса, що стояв поодалік, очікуючи свою леді.
— Гей, ти маєш постаратися та знайти потрібні двері, ні за що не можна зупинятися, ми з Амайєю тебе чекаємо, тож ти маєш обовʼязково повернутися! Не забудь! — швидко протараторила Олівія доки Еліан ще був при тямі.
На щастя, коли він втратив свідомість, Ортіс вже міцно тримав його.
— Поїхали до мого маєтку, швидко. — розпорядилася Олівія.
Через деякий час Еліан вже лежав у мʼякому ліжку гостьової кімнати, в столичному маєтку Гілберта. Ортіс вже обтер його вологим рушником та перевдягнув в легкий одяг для сну, після чого погукав двох леді зайти.
Переконавшись, що з другом все добре, вони вмостилися на диванах, біля чайного столика. Оскільки їм було тривожно лишати Еліана самого, вони вирішили спати прямо тут, тому принесли з собою пару ковдр та подушок. Трохи поговоривши обидві дівчинки задрімали.
На правах спадкоємиці роду Гілберт, Олівія написала два листи, одного до Священного Храму, а іншого до імператорського палацу. Цей процес їй добре пояснив дядечко Гілберт, тому вона вже знала що потрібно робити. Звісно, їй слід було б написати ще одного листа до герцогства Отто, але знаючи як погано вони поводилися з її другом, вона зовсім не хотіла цього робити. Олівія згадала, що у минулому житті, про спадкоємця родової сили герцогства Отто «Сила Морів», так ніхто й не повідомив. Тому очевидно, що Лістер не пробудився, бо цей тип одразу почав би хизуватися цим перед усіма, але не було ніяких новин. Окрім цього, про існування Еліана вона дізналася лише в цьому житті. Олівія вже здогадалася, що саме розірвання заручин, та її пробудження вплинуло на рішення герцога Отто відправити Еліана на навчання до Імперської Академії, можна здогадатися, що місце він викупив у когось менш впливового. Враховуючи всі свої спогади, вона боялася, що в минулому житті, Еліан так і не зміг прокинутися під час свого пробудження. Проте її хвилювання лише заважали їй заснути, адже вона ні чим не могла допомогти хлопчикові, їй залишалося тільки чекати.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Загублена душа, Віталіна Весела», після закриття браузера.