Аріна Вільде - Мій супер сусід, Аріна Вільде

Влад мав рацію: це була не карусель. Я не змогла втриматися і почала верещати вже за хвилину. Ця пекельна штука розкручувалась, піднімалася, хиталася в різні боки, і до того ж паралельно ще й кабінки оберталися в повітрі.
Я не могла дочекатися, коли це випробування закінчиться, і присягнула собі, що якщо виживу, якщо цей атракціон не зламається і ми не вб'ємося, то більше ніколи в житті не підійду до нього. Навіть якщо мені пообіцяють мільйон.

Коли все закінчується, я вивалююся з кабінки, не в змозі вимовити жодного слова.

Влад дивиться на мене, не приховуючи усмішки: мабуть, видок у мене ще той. Я чекаю, коли він скаже, що настав час віддавати борг, і потягне мене до машини, але він лише обіймає мене за талію, цілує в верхівку і тягне до наступного атракціону.

Мені хочеться, щоби цей вечір ніколи не закінчувався. Здається, це моє найкраще побачення. Три рази ми катаємось на Американських гірках, разом зриваємо голос на Башті, обходимо стороною бомбер та об'їдаємося солодкою ватою. Поводимося як діти, цілуємось, обіймаємось, сміємося, і єдине, що затьмарює цей день, - мені так і не вдалося зробити фотографію з Владом. На пам'ять. На той випадок, якщо завтра я прокинуся, а його не виявиться не лише у моєму ліжку, а й за стіною, у сусідній квартирі. Цей страх переслідує мене вже не перший день, і я не можу припинити прислухатися до найменшого шарудіння на сходовому майданчику, боячись, що до нього в двері постукає якась дівчина.
Коли я дістаю телефон, увімкнувши передню камеру, і підходжу до нього, він різко відсувається і просить не займатися нісенітницею.

- Образилася, чи що? - Забираючи в мене лимонад, питає він.

- Ні, з чого мені ображатись?

- Кі-іро, ну не люблю я фотографуватися, розумієш? Це ви, дівчатка, робите по сто фото на день.

- Я не ображаюся, - перебиваю його і вириваю з рук свою склянку.

- Спустимося до моря, повечеряємо? А потім можна повернутись і подивитися на нічне місто з Чортового колеса.

- Ага. - Наказую собі заспокоїтися: зрештою, це просто фото, адже головне, що Влад зараз поруч зі мною і... Я дуже сподіваюся, що це не останнє наше побачення.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно