Юшманов В В - Мольфар і Навка, Юшманов В В

Глава 9 Таємниця відьми. Повернення Окулярника. Примхи підземелля.

09 Таємниця відьми. Повернення Окулярника. Примхи підземелля.

 

Лариса не любила балакати телефоном. Так, вона його мала, як необхідний гаджет, не більше. Особисте спілкування завжди було в пріоритеті. Тут ми з нею схожі. Образне спілкування мало змінило ситуацію. Контактували не так часто, як думали. Труднощі у створенні образів окупаються міркуваннями безпеки.  Для нас це не пустий звук. Існують й додаткова вигода: абонент завжди доступний. Немає проблем з телефоном, відсутністю покриття та інше. 

Наявність емоційного забарвлення значно допомагає сприймати інформацію. З незвички вона здається, навіть, надмірною. Контактер для тебе як відкрита книга. Недарма Навка казала, що подібне спілкування лише для родичів. Не можна не довіряти співрозмовнику та брехати йому.

Розмова, якщо так її можна називати, була короткою, але продуктивною. Ми не контактували кілька тижнів. Новин накопичилося! Відьма була явно не в дусі. Казала, що її хтось чи щось заважає. Мабуть, Домовик продовжує чудити? Точно не його риса. Додатковий привід для зустрічі. 

Лариса зрадила такій перспективі. Нові обов’язки її край завантажили та заплутали. Емоції зашкалюють. Невеликий перепочинок необхідний, як ковток чистого повітря. Якщо вона не має змоги вибратися на Природу, мабуть, мене вдасться вдихнути в її життя трохи свіжості. 

 

Як завжди, до входу в приміщення треба поспілкуватися з Домовиком. Він головний постачальник новин та, як друг, завжди попередить про небезпеку. На жаль, для нас це важливо, майже пожиттєво.

Бувай здоровий, господарю! Як справи? Маємо новини? Сподиваюсь, наша подруга припинила пастки встановлювати? Обіцяла ж. Привіт, Мольфаре! Зараз у відьми інші викрутаси. Зовсім сбрендила. Приютила квартиранта, а на мене жалиться. Нібито я її життя отрутою поганю.  Треба власноруч працювати, а не шукати винуватців.  Співмешканець заважає? Вигляд у неї поганий. Саме так. Відьма його не помічає, але й не відпускає. Він лютує. Однак залишається поруч. Усіх гостей розлякав.  Цікаво. Що за істота така. Новий? Старий. Той, що в окулярах. Я тебе образи з ним передавав. Прогнати немає сенсу. Бажав у Домовики його запросити. Марно. Ні господарство, ні хата його не цікавлять. Лише кохання тримає у нашому світі. Гадки не маю, що з ним робити. На тебе чекав. Окулярник повернувся? Духом. Обличчя у нього ціле, чи пошкоджене? Не виродок, це точно. Військове вбрання, але погон немає. Добре. Маскується чи посмертною маскою не користується. Сподиваюсь, якщо там дійсно кохання, то немає жодної загрози. Та й відьмі допомога буде. Сумувала вона за ним. Сильно. Все буде добре, господарю!

 

Двері у Лариси як завжди не заперти. Шкідлива звичка, однак. Пожурити не встиг, бо господарка стояла прямо за ними. Вона щільно мене обняла та розплакалася не розтиская обійм. Замість нотацій та розмов про конспірацію, довелося заспокоювати дівчину. Нерви у відьми дійсно здали. Окулярник стояв за ґаздою та дивився на мене з подивом. Вигляд мав розгублений. Перший раз бачить людину, а відьма зустрічає як рідного та близького чоловіка. Ми увійшли в кімнату. Я присів на диван, а Лариса примостилася мене на коліна. Вона не припиняла схлипувати та продовжувала притискатися.

Добре. Я вже тут. Кажи, що тебе бентежить. Не можу зрозуміти. Повна уява, що не одна у приміщенні. То посуд падає, то речі губляться. Таке враження, що хтось у ліжко намагається залізти. Гості так, майже, одразу тікають. Лячно їм. На Сашка взагалі вішалка впала. Треба пояснювати, що це не я. Твоя робота?

Я звернувся до Окулярника. Той аж підстрибнув від неочікуваності. Заметушився. Згадав про астральні руки. Схопив ними духа та притиснув до крісла. Колись у ньому сидів Інквізитор. Мої дії його збентежили, навіть, перелякали.

Відповідай-но! Ти господарці життя отруєш? Добре, що не лякаєш понівеченим обличчям. Ти хто, на? Звідси мене знаєш?

Голос вже без дзвінкого фальцету. Можна вважати приємним. Трохи високий, але не жіночий, точно. На мить прийняв образ Берендею.

Якщо так, впізнав? Мольфар, на! Як ти мене потрібний. Мене край необхідна допомога, на. З початку поясні: що ти тут робиш? Дивись, дівчина сама не своя. Ти з ким балакаєш?  Твоїм гостем. Хіба ти його не бачиш? Кого його? Немає тут нікого. А Домовику я ж обіцяла не дивитися. Окулярник твій. Сидить у кріслі. Питаю про наміри, навіщо взагалі прийшов. Сподіваюсь, Інквізицію за собою не привів. Я не працюю на Інквізицію, на! Навпаки. Прийшов захищати кохану, на. Від власних друзів? Сподіваюсь, вони адресу Лариси не знають. Як Сепаратист цінує твоє життя ми вже бачили. Якщо він сюди прийде … Не хвилюйся, немає його вже, на. Я за ними, майже, до самого кордону йшов, на. Мав бажання встановити їх схованку, на. Якщо вийде, так й потолкувати. Не судилося. Вбили його,  на. Напарник, який обіцяв перевести за лінію фронту, на. Все так просто? Не зовсім, на. Він довіряв проводнику. Вони, навіть, домовилися, не їхати у військову частину, а одразу тікати, на. Скомуниздили машину у когось та рвонули до кордону. Як вийшли із салону, той його й грохнув, на. Що далі? Душу бачив? Мав змогу поспілкуватися. Не а, на. Перелякався. Вбивця був моїм сусідом, на. Я гадки не мав, що він кат та ще такий холоднокровний. За кілька хвилин приїхали якісь волонтери. Не зрозумів точно хто, на. Однострій у будь-кого на нулі. Так швидко. Мабуть, чекали на дзвінок. Пару пострілів у тулуб: живий чи ні перевіряли, на. Сфоткали. Потім  прямо в голову, на. Обличчя рознесли. Не впізнати. Знов сфоткали та поїхали. Тіло у посадки затягли, на. Навіть не розумію, за кого приймуть: нашого чи ворога. Сумна доля. А про Ларису що скажеш. Ти її достаєш? Ну так, на. Вона ж відьма! Повинна мене чути, а не ігнорувати!  Але її Мата кличуть, на. Добре, “повинна” на твою думку. Вона власну має. Лякати для чого? Як? Я ж Дух, на. Допомогти намагаюся, на. Але марно. Вона мене ігнорує. Мабуть, просто не бачить. Навіщо прийшов? Буду для неї охоронцем, на. Навіть Духом. Ти ж нічого не вмієш.  Навчи, на! Ні, це справа відьми. Досить! Мене твоє бурмотіння вже набридли. Хто тут? Я ж казав: Окулярник. Прийшов охороняти кохану. Зачекай! Ти повинна його бачити! Щось тут не добре. Візьми мене за руку та проведи у цій стан. ‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍