Сергій Вікторович Жадан - Біґ Мак. Перезавантаження

Елвіс приходить для того, аби розв’язати проблему із твоєю страховкою. Елвіс говорить тобі:

– Капіталізм не здатен відібрати у нас головне – наше почуття самоорганізації. І солідарності. Моя мама, – говорить Елвіс, – проста самотня домогосподарка, навчила мене головного: система завжди тримає руку на крані! Система завжди контролює рівень газу у твоєму трубопроводі. У той час як ти борешся за своє виживання, вона перекриває клапани. У той час, як ти намагаєшся зробити щось зі своєю страховкою, вона регулює силу напруги. У той самий час, як ти займаєшся самоорганізацією, система тримає свою руку на цьому чортовому крані. І коли вона тримає одну руку на крані, знаєте, що вона робить іншою рукою, ви знаєте, що в цей час вона робить іншою рукою? Ні? А ви хочете про це дізнатись?

– Так.

– Напевне хочете?

– Так, ми хочемо.

– Скажіть – ми хочемо знати, що система робить іншою рукою в той час, як однією перекриває нам кран.

– Ми хочемо знати, що система робить іншою рукою в той час, як іншою перекриває нам кран.

– Іншою рукою вона дрочить!

Мама Елвіса приходить додому, знаходить серед кімнати купу порожніх банок з-під пива, знаходить у ванній самого Елвіса, який спить у теплій воді, знаходить його гаманець, його ковбойські чоботи, його засраний екологічно чистий одяг, весь у крові й кишках молодих менеджерів і рекламних агентів. «Ох, Елвісе, – говорить вона, – мій безтурботний малий, мій несамовитий Елвісе, у білому одязі й армійській спідній білизні, мій улюбленець, сонце мого життя, що ж ти так нахуячився, Елвісе, що ж ти так набрався, що спиш тепер просто у ванні, просто у своїй армійській спідній білизні. Ох, Елвісе, – говорить вона, – система бореться з нами всіма можливими способами, система знає наші слабкі місця».

Усе правильно, Елвісе, система – це справжній дворукий бандит, і доки одну свою руку вона тримає на крані, іншою рукою вона дрочить. Причому дрочить вона, Елвісе, тобі.

Як відмовити рекламному агенту

Агент приходить додому до домогосподарки й думає: «Сучка, – думає він, – сучка, ось вона сидить собі вдома, зачинилася, думає кинути мене, як же, думає – “де цей агент, зараз я його кину, зараз він у мене вигребе, я добре приготувалася, зараз я його обов’язково кину”, – тільки зайду до неї, відразу ж почне мене кидати, почне говорити про соціальні служби, про страховку, про чоловіків, почне грузити мене своїми чоловіками, вона думає, якщо я рекламний агент, значить, мені можна розповідати про своїх чоловіків, я знаю цих сучок, я знаю, про що вона буде говорити, про своїх чоловіків або про порошок, так-так, точно – про порошок, вони всі думають про порошок, про пральний порошок, пральний порошок – цей кокаїн для домогосподарок, щуряча отрута для їхніх чоловіків, вона думає, мене легко кинути, їй насрати, що я вже підв’язав із наркотою, що я вже три місяці як чистий, їй, сучці, на це насрати, зараз почне грузити мене своїм порошком, своїми чоловіками, почне говорити мені про соціальні служби, а те, що я три місяці чистий, їй насрати, ясно, це вам не пральний порошок і не соціальні служби, які вже тут соціальні служби, три місяці, ти розумієш, три місяці, що ти мені втираєш про свій порошок, думаєш лише, як мене кинути, ага, спробуй, я син пілота бомбардувальника, мій тато був пілотом бомбардувальника, щоб ти знала, тому спробуй, що тут у тебе за адреса, курва, де мої окуляри, де мій кейс, де мої таблетки».

І коли він підходить до її дверей, вона думає: ох, думає вона, добре, що сьогодні немає цього навіженого рекламного агента, який жах, думає вона – минулого разу він намагався продати мені вогнегасники, говорить: «Мем, такі вогнегасники, просто диво, а не вогнегасники, беріть одразу три, ні – краще чотири». – «Ні, – кажу я, – для чого мені вогнегасники?» – «Два, – насідає він, – беріть хоча б два, мем». – «Не потрібні мені вогнегасники, – говорю, – я довіряю соціальним службам». – «Ось, – каже він, – ага, – каже, – значить, соціальним службам? Я, – каже він, – уже третій місяць на цій роботі, й не говоріть мені цих дурниць про соціальні служби, мій тато, – каже, – пілот бомбардувальника, – і той завжди брав із собою пару вогнегасників». – «Пару?» – не повірила я. «Так, – каже, – пару, два, завжди брав із собою на бойові вильоти два вогнегасники». – «Господи, – дивуюся, – навіщо ж йому два?» – «Другий, – каже він, – для протипожежної безпеки». І що тепер?

І ось він дзвонить у двері й каже:

– Йо, мем, – каже він, – добре, що я вас застав, на вулиці, знаєте, таке робиться, третій місяць – таке робиться, я навіть не знаю, що думати, добре виглядаєте.

– Синку, – говорить вона йому на це, – я не добре виглядаю, у мене токсикоз.

– Вітаю вас, – каже він, – вітаю, і з цієї нагоди пропоную вам купити нашу новинку. Я знаю, усі перестали довіряти нормальній якості, усі намагаються кинути нас – людей, які дбають про ваш добробут, усі перестраховуються й довіряють лише цим чортовим соціальним службам і думають лише про свій чортів траханий порошок, про цей порошок, я вам таке скажу, мем – цей порошок, чортів траханий порошок, його вже дівати нікуди, ну, що ви з ним будете робити, не вогнегасники ж ви ним заряджати будете, пральним порошком, а, мем?

Але вона йому на це говорить:

– Послухай, – говорить, – синку, я самотня вагітна домогосподарка, у мене все є, я купила собі вогнегасник, ось він, червоний, у кутку, бачиш, тож, синку, іди собі з Богом, мені не потрібна ваша новинка, знаю я ваші новинки, знову або тостери перегорілі, або масажери які-небудь, мені не потрібні масажери – у мене все є, плюс у мене токсикоз, тому бачити тебе, синку, мені зараз просто неприємно.

Що тут скажеш? А він їй на це відповідає:

– Окей, мем, зрозуміло, усе ясно, мем, тостери вам непотрібні, я розумію – для чого вагітній домогосподарці тостери, правильно?

– Правильно, – каже вона.

– І навіщо їй масажери з її токсикозом, правильно? – насідає він.

– Так, синку, так.

– А як щодо вогнегасників?

– У кутку, червоний.

– Вам би лише порошку побільше, правильно?

– Синку, – нервує вона, – якого порошку, іди собі з Богом.

– Йо, мем, – продовжує він, – ну, ясно якого: прального порошку, вам же, крім нього, нічого не треба, правильно?

– Синку, – просить вона…

– І те, що я третій місяць уже чистий, вам просто ні до чого, правильно? Вам це просто не цікаво, з вашим