Петро Йосипович Капіца - У відкритому морі, Петро Йосипович Капіца

Тут, як і раніше, вода була така сама зелена, лише бракувало кораблів ескадри, гюйсів і прапорів. З води стирчали обгорілі причали, іржаві палуби, шпангоути, труби затонулих кораблів та зігнуті хоботи кранів.

З величезної воронки поблизу Графської пристані засмаглі червоноармійці черпали воду брезентовими відрами і напували коней.

— Не підходьте! Тут міни! — гукали вони.

— А що нам міни, коли ми вдома? — весело відказав Кльоцко. Він не помічав, як по щоках і вусах котилися сльози. — Швартуйтесь до Графської! — наказав мічман.

Спалахнула сигнальна лампочка, пролунала команда:

— Стоп… Глушити мотори!

Мокрий від поту вискочив Чижеєв на верхню палубу і на мить осліп від блиску та сухої спеки, що вдарили в вічі.

— Севастополь!

Видираючись по обгорілих палях, моряки збігли по вищерблених снарядами широких східцях Графської пристані до арки з білими колонами й висипали на широку площу Леніна. Швидко окинувши її поглядом, вони попрямували до кам'яних воріт і наввипередки почали підніматися на вишку водної станції.

На площадці, що височіла над містом, моряки скинули з голів безкозирки. Вони знову бачили Корабельну сторону, Малахів курган, казарми Учбового загону, Морзавод та голубі бухти. Вони обіймали поглядом знайомі місця і не впізнавали їх. Усе місто, як колись давній Херсонес, було перетворене в суцільну руїну, гори каменю.

Севастопольські вулиці заросли травою, ромашками та маками. Головки маків погойдувалися скрізь. Ними рясніли бульвари, стіни зруйнованих будівель, спуски до моря, купи сміття й колючого дроту.

Чижеєв скинув бушлат, стареньку смугасту матроську тільняшку, прив'язав її до флагштока і потягнув за трос.

Вітер надув біло-синю матроську тільняшку, і вона залопотіла в повітрі. Наче змовившись, друзі зняли автомати і дали залп.

Вони салютували чорноморській столиці, салютували героям, які загинули за неї, сповіщали світові про своє повернення.

— Що трапилося?.. Чого стрілянина? — занепокоїлися автоматники, що спочивали в затінку під розбитою стіною. Їх заспокоїв усмішкою регулювальник, що спостерігав з площі дивну поведінку моряків.

— Все в порядку! — сказав він. — Матроси радіють.

Геленджик — Севастополь.

Травень 1944 p. — квітень 1945 p.

Примітки
1

Такелажний інструмент — інструмент для ремонту тросів, плетення мат, виготовлення швабр, кранців тощо.

(обратно) 2

Мористіше — далі від берега.

(обратно) 3

Гаковий — матрос, який відпихає або підтягає гаком шлюпку на підході або відході.

(обратно) 4

Салаженям, салагою на флоті зневажливо називають молодих, недосвідчених матросів.

(обратно) 5

Розхід — залишена на камбузі їжа для тих, хто в цей час зайнятий службою.

(обратно) 6

Кабельтов — одна десята частина морської милі, дорівнює 185 метрам.

(обратно) 7

Румпель — ручка для повертання стерна вправо чи вліво.

(обратно) 8

Барбет — виступ на борту корабля для встановлення гармати.

(обратно) 9

Леєрний стовпець — металевий стовпець для підтримування туго натягнутого стального чи конопляного троса, який оберігає від випадання за борт.

(обратно) 10

Рибіни — щити з вузьких планок, то захищають обшивку шлюпки від пошкоджень ногами та вантажем.

(обратно) 11

Анкерок — невеличке барильце.

(обратно) 12

«Собака» — матроська назва вахти від 0 до 4 годин.

(обратно) 13

Реверс — пристосування для зміни обертів двигуна на зворотний хід.

(обратно) 14

Сейнер — невеличке рибальське судно.

(обратно) 15

Зріз — виїмка в корпусі корабля по борту.

(обратно) 16

Кювет — рів вздовж дороги для стікання води.

(обратно)
Оглавление Петро Капіца У ВІДКРИТОМУ МОРІ Розділ перший Розділ другий Розділ третій Розділ четвертий Розділ п'ятий Розділ шостий Розділ сьомий Розділ восьмий Розділ дев'ятий Розділ десятий Розділ одинадцятий