Олексій Анатолійович Кононенко - Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Упіймав я вчора щуку – зо два метри. Несу на плечах, аж раптом – рибінспекція!
– Ну?
– А я її в кишеню сховав і гордо пройшов мимо!
– Чому мій пес, коли я стріляю, завжди кидається мені під ноги?
– Мабуть, він знає, що там найбезпечніше місце.
– У вас дійсно така волога квартира?
– Та я сьогодні у мишоловці трьох карасів знайшов!
Жінка до чоловіка:
– Тобі дзвонив якийсь Микита.
– Що він хотів?
– Просив передати, що полювання відміняється. Корчму зачинили на переоблік.
У далекій Британії учитель запитує у малого: – Стів, як ти думаєш, Ной зі свого ковчега міг наловити багато риби?
– Ні, – відповідає Стів, – у нього ж було лише два черв’яки.
Микита приходить з полювання додому. Нічого не вполював. Втомлений. Дуже сердитий. А Бровко на нього гавкає, аж захлинається.
– Цікаво, цікаво! Що ж ти йому про мене такого наговорила? – повертається Микита до Гані.
Надокучило браткам відпочивати на усіляких там Мальдивах-Канарах, вирішили вони на Дніпрі половити рибу. Накупили всього: снасті, вудочки, намети, спальники тощо; взяли харчу на тиждень, сіли у свій «чирок» і махнули на природу. Краса! Почали рибу ловити. Ловили, ловили, нічогісінько не впіймали. Аж перед вечором упіймався їм маленький карасик. Їдуть назад злі. Один каже:
– Прикиньте, братани! Оця, блін, одна рибина обійшлася нам в штуку баксів!
– І не кажи, – обізвався інший, – добре, що ми тільки одну упіймали!…
Опанас зібрався на полювання. Сідає в автобус, кладе рушницю собі на коліна, стволи упираються сусідові у плече.
– Ви що?! – підскакує той. – А як вистрілить?!
– Не хвилюйтеся так, перезаряджу, набої, слава Богу, є…
Мисливець чукча розповідає:
– Найстрашніший птах – дельтаплана…
– Чому?
– Я тричі стріляла, тільки тоді дельтаплана людину відпускала!
Приїхав міський в село на відпочинок і вранці пішов на рибну ловлю. Підійшов до ставка і запитує перехожого:
– Скажіть, будь ласка, в цьому озері можна ловити рибу?
– Звичайно.
– Значить, якщо я щось упіймаю, це не буде шкодою?
– Це буде дивом!
Мисливець в аптеці:
– У вас протизайчаткові засоби є?
Їдуть рибалки і бачать ставочок, а мимо дід корів жене.
– Діду, тут риба є?
– А куди їй звідси дітися?
Сиділи цілий день – не клює. Під вечір жене той же дід корівок з паші.
– Діду, ти ж казав, що тут риба є!
– А звідки їй тут взятися?
Питання до представника товариства охорони тварин:
– Що робити мисливцю, якщо він бачить, як звір, який записаний до Червоної книги, збирається зжерти іншого звіра, що теж записаний до Червоної Книги?
Сидить грузин і їсть смажену жабу. Заходить його приятель.
– Що їси?
– Рибу.
– Де взяв?
– Сам приплигав.
– А чому зелений?
– Молодий ще…
– Жінко, я з хлопцями їду у вихідні на полювання!
– Та хто ж тебе за роги тримає?…
Їде Микита на pибалку о четвертій pанку. Раптом з кущів з мигавкою виїжджає машина ДАІ. Зупиняють його:
– Документики.
Микита подає документи, ті дивляться:
– Ноpмальні люди в такий час вдома сплять, а ви кудись їдете…
– Оце і я думаю, ноpмальні люди вдома, а ви по кущах ховаєтесь…
– Маю рушницю – за кілометр б’є зайця, за півкілометра – кабана!
– А я маю вудку – метрового карася піднімаю!
– Де ж такі карасі водяться?
– Тю! Я тобі на кілометри вірю, а ти на метр не повірив!
– Пішов я вчора увечері по рибу, закинув снасті, сиджу, чекаю. Раптом як блисне!
– Щука?
– Ні,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок», після закриття браузера.
