Кайла Броді-Тернер - Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер

–Не можна відшукати Вищих. –хитала головою Ельга.– Вони знайдуть тебе самі, на своїх умовах. Про це мені говорила верховна відьма багато років тому. Адже я тоді теж знайшла їх тому, що вони мені дозволили. А зараз я занепастила всіх нас.

–Годі шукати винних, сестро. Чому бути – того не оминути. – зітхнув Ельгорт.– Які наші подальші дії? В нас не було достатньо часу, щоб вибудувати план. Ми не готові чинити спротив. Вони значно сильніші.

–Боюся, друзі, вам доведеться вивідати ще трохи інформації... – почухав потилицю Джим, глянувши на Нору та Нореса. – Потрібно розуміти, до чого саме готуватися.

–Так, ми змінимо Г'ю за 15 хвилин. Я тільки відведу дівчинку.– кивнувши на Есме, сказала Нора.

–Може... краще поки що залишитися? – несміливо запитав Найджел.

–Згоден з хлопцем.– кивнув Норес, глянувши на свою половину.– Що як вони нападуть, доки ти будеш деінде?

–Тим більше пропоную не втрачати ні хвилини.– сказала Нора.–Я швидко.

–Ні, вони мають рацію. –кивнула Есме.– Я не можу ризикувати всіма, бо схотіла до мамусі. До того ж, якщо я зможу вам допомогти тут... тоді, я залишуся і допоможу чим зможу.

Ельга кинула тінь посмішки, кивнувши Есме. Найджел міг лише здогадуватись, але складалось враження, що ці слова потішили крижану королеву, вона ніби пишалась гідністю його подруги і це відчуття передалось самому Найджелу. Він стис руку Есме.

–Ти ж хотіла додому?– сказав він.

–Тепер це неважливо.– підняла підборіддя дівчина.

–Що робимо?– спитав Пітер.

–Стули пельку, дай подумати.– відійшла на крок Ельга.

Найджел звернув увагу, що Джуно ледь помітно кивнув. 

– Ну, величність, ідеї є? – запитав Джим, підійшовши до Ельги.

–Так, є. Заморозити тобі рот.– відповіла вона, відійшовши подалі.

–Ці губи створені для поцілунків.– підняв брови Земський.

–В тебе буде чарівна нагода поцілуватись із кригою, графе.– поплескавши його по плечу, заявив Ельгорт.

– Досить точити ляси. – блиснув очима Хельс.– Якщо комусь із вас кортить потеревеніти, зробить це деінде. Зараз у нас є лише два шляхи: тікати і сподіватись, що вищі не знайдуть нас, щоб знищити. Або ж таки скласти всі найбезглуздіші ідеї разом і сформулювати з них хоч якийсь план.

–Звучить чудово, старий пес. То може ти і почнеш?–спитав Пітер, вийшовши вперед.

–Я не збираюсь ризикувати собою і своєю дружиною заради купки дітлахів, що розворушили осине гніздо. Ходім, Хельґо. Нам час.

–Добродію, якщо не помиляюсь, ідея поквитатись із вищими належала тобі.– повідомив Ельгорт.

–Я і думати не міг, що ви такі зелені. Ви не вмієте битися, не маєте стратегії, ви просто…витрачаєте магію на видовище і тільки!

–Дуже слушне зауваження від людей, які обрали здатись без бою.– розреготався Пітер.

–Не смій!– почала Хельґа, чоловік спинив її, взявши за плече.

–Не варто.– похитав головою він, глянувши на Хельґу, а потім перевів погляд на Пітера.– Суперечками війну не виграти! Я сподівався, що діти Верховного Клану бодай в половину такі ж могутні, як про вас кажуть. Та де там! Ви втратили чуття реальності відсиджуючись у палаці.

–Ну, хто в палаці…–хмикнув Пітер, глянувши на Ельгу.

–Єдиний прийнятний спосіб дізнатись, що за план у вищих – влізти в їхні голови.– повідомила Ельга.

–А щось реалістичніше сьогодні прозвучить?– уточнив Пітер.– Ой…чи це  буквально і в підтвердження ти дістанеш елегантну крижану сокирку з дамського редикюлю?

–Взагалі–то, Ельга має рацію.– кивнула Хельґа.

–Ельга має рацію? Не я?– здивувався Пітер.–Я б знайшов сокиру, чесно.

–Пітере.– застерегла Калерія.–Це недоречно.

–Можна спробувати поринути у медитацію читання розуму або душі. –повідомила Хельґа.– Це дуже делікатний та складний процес, але можливий.

–І, як це зробити?– спитав Пітер.

–Під силу це лише могутньому магу, кого обрала темрява. – знизав плечима Хельс.

–Чому саме темрява?– спитав Найджел.–Це чорна магія?

–Зараз він скаже щось на кшталт: «Магія набуває кольору лишень в руках самого мага, хлопче.»– імітуючи хриплий голос Хельса, сказав Пітер.

–І так, і ні.– похитав головою Хельс.– Ініціація орієнтує схильність мага піддатись магії, що несе небезпеку та хаос, чи тій, що покликана захищати та благословляти. Це завжди вибір, однак природній хист до того чи іншого є у кожному з нас.

–Та все ж маг із темним потенціалом має природній хист до пізнання чужих думок та душ. – підсумувала Хельґа.– Тому нам потрібен маг, що має достатню стійкість та силу, і при тому темний потенціал.

Усі перевели погляд на Ельгу, яка з подивом переглянулася з кожним.

–Що? – запитала вона, хмурячись.

–Ні. Я вам не дозволю.– сказав Ельгорт.