Вікторія Попик - Запалена минулим, Вікторія Попик
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Дякую тобі, але до кави я так нічого і не привезла, тому іншим разом
Вона широко посміхається і запевняє:
- Ти що жартуєш! Якщо потрібно то Міша може залишитися з ночівлею
Рада що мене оточують такі люди, як Ніка, вона готова підкласти своє плече.
- Дякую, але ми краще додому
Ніка не перечить мені, вона не нависає і не задає зайвих запитань, тільки на прощання додає:
- Якщо потрібна допомога - дзвони
Міша вимучений, заснув як тільки сів у машину, а це тільки на краще. До завтра я точно придумаю, як йому це пояснити.
Ларка розриває телефон, але я не беру, сама не знаю чому.
Згодом приходить смс від неї:
- Лара: «Ти дома? Зараз буду!»
Знаю, що її не зупинити, я б сама так зробила, тому одразу пишу їй:
- Софія: «Я на Дорошенка, їдь сюди»
Мені потрібно з кимось виговоритись, вона мені потрібна сьогодні, як ніхто інший.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Запалена минулим, Вікторія Попик», після закриття браузера.