Петро Мірчук - Українська Повстанська Армія 1942-1952
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
УПА стає негайно в обороні українського населення. Акції відділів УПА були спрямовані на нищення й пошкодження шляхів комунікації, - зривання мостів, залізничих рейок, нишення залізничих стацій, - та на ліквідування переселенських комісій. Ось кілька прикладів тієї акції:
18. серпня 1945 р. у с. Ляхова зліквідовано відділ ВП, зложений з 20 бійців.
26. серпня 1945 р. на шляху біля Баряжа зліквідовано переселенчу комісію в складі 4-ох осіб.
1. вересня 1945 р. на шосі Белз-Баряж зліквідовано відділ МО, 19 польських поліцистів, разом з їхнім командантом.
15. вересня 1945 р. знищено міст на шосі Корониця - Будомир.
15. вересня 1945 р. розгромлено станицю ВП в Новій Греблі.
18. вересня 1945 р. пошкоджено міст на шосі Любачів - Рава.
19. вересня 1945 р. знищено міст біля Верхрати.
20. вересня 1945 р. знищено мости на шосі Чесанів - Брусно і Горнець - Брусно, залізничний міст на шляху Олешичі - Суховоля і два мости біля с. Тимці.
22. вересня 1945 р. перервано рейки на шляху Любачів - Ярослав і Олешичі - Нова Гребля.
25. вересня 1945 р. в с. Млинках зліквідовано трьох членів переселенчої комісії - полковника ВП і двох його співробітників.
5. жовтня 1945 р. відділи УПА зайняли залізничні стації Кристинопіль і Сокаль-Забуже. Стації і всі вагони, призначені на вивіз населения, знищено, а людей відіслано домів. На Бузі висаджено два мости, а в Кристинополі зліквідовано станицю польської міліції.
Мости знищено далі: 7. жовтня біля с. Загір'я, 12. листопада біля Жапалова, 21. листопада у Сухорові.
Більші акції проти ВП та МО переведено: 15. вересня 1945 - акція на містечко Олешичі; 28. вересня акція на станицю МО в Войтковій; 22. жовтня акція на Кузьмину і Вірчу; 28. жовтня на Ліщавку.
26. грудня 1945 р. відділи УПА обстріляли з гранатометів місто Перемишль.
Про розміри та значення цих акцій УПА говорить найкраще передана в "Нових Горизонтах" ч. 2. з датою 13. січня 1946 р. відповідь червоного маршалка Польщі Ролі-Жимєрського на інтерпеляцію посла Гловача, в якій він, признаючи, що закроєна на повне виселення українського населения Закерзоння акція останніх місяців 1945 р. піднесла відсоток виселених ледве до 65%, виправдував невдачу акціями "банд": "В часі акції ті банди, щоб перешкодити репатріяції населення, підняли боротьбу, знищуючи мости й залізничні рейки, а також спалюючи села. Дійшло до завзятих сутичок, у яких військо осягнуло дуже поважні висліди. Здобуття великої кількости зброї свідчить про серйозність тих боїв. Здобуто 31 машинових і 312 звичайних крісів, 179 автоматів, 110 пістолів і 1.768 гранат, велику кількість самоходів, возів, коней і корів".
А червоний прем'єр Осубка-Моравскі доповнив ці статистичні дані на сесії Краєвої Ради Народової: "У боях з бандами органи МО (Міліції Обивательської) понесли в 1945 р. такі страти: 1.411 міліціонерів убитих, 1.410 ранених і 940 полонених бандитами".
З початком 1946 р. дії УПА на Закерзонні кріпшають. Ось дещо з їх реєстру:
15. 2. 46 р. банда ВП напала на присілки с. Ваставне Храпи і Пискорі (Ярославщина) і зразу кинулася грабувати й арештувати українське населення. На польських бандитів зробив наскок вд Месники - 1. Сильним вогнем повстанцям пощастило виперти ворога із становищ, що він встиг був зайняти, та ввійти в село. Під час бою ворогові наспіла допомога силою 400 чоловік ВП, що квартирувало в с. Радава. Прибулі почали обстрілювати повстанців з важких кулеметів і гармат. Повстанці, утративши 3 убитими, відступили.
5. 3. 46 р. повстанці розігнали конвой із 70 вояків ВП, що вели на вивіз переселенців із сс. Тирява і Сільна і Самушова до Сянока. Селяни повернулися додому.
8. 3. 46 р. вд УПА провів бойову акцію на м. Любича (пов. Томашів), де в той час квартирувало щось із 900 чол. ВП. Повстанці, поділившись на три групи, виконали такі завдання: 1-ша група перетяла телефонічні сполучення, здобула залізничну станцію, звільнила велику групу переселенців, що перебували під ворожим конвоєм, спалила 80 вагонів; 2-га наскочила на головний військовий штаб, цілком знищила його приміщення, спалила урядові документи; 3-тя - вимінувала міст на лінії Рава Руська - Любачів та обстріляла густим вогнем сс. Тенетиська, Князі, де стаціонували Більші ворожі з'єднання. Ворожі втрати - 55 убитими, між ними 1 підполковник, 1 капітан, 4 поручники, 7 осіб переселенчої комісії, близько 70 поранених.
12. 3. 46 р. на залізничному шляху Олешичі - Нова Гребля повстанці пустили під укіс поїзд, яким їхало ВП з Ярослава до Томашова переселювати українців.
14. 3. 46 р. повстанці зробили на шляху Милків - Старе Село (пов. Любачів) засідку на банду ВП, що верталася, пограбувавши с. Милків. Ворог, утративши 16 убитими та 8 пораненими й залишивши частину пограбованого майна, панічно втік.
14. 3. 46 р. повстанці зробили засідку на шляху Ярослав - Любачів між присілками Бахурі - Томси. На засідку наїхало 2 автомашини пограничників; залоги їх зліквідовано. Ворог мав 17 убитих, між ними 1 майор енкаведист, 1 капітан, 2 поручники.
17. 3. 46 р. ВП заатакувало пвд УПА, що квартирував у с. Фельбах (пов. Любачів). Пвд відступив до лісу, де прийняв бій, в якому ворог утратив 17 убитими й багато пораненими. Пвд мав 1 убитого і 1 пораненого.
21. 3. 46 р. банда ВП напала на с. Улюч (Перемищина) та з місця почала його грабувати. В селі в цей час квартирували 2 відділи УПА, які зустріли бандитів вогнем. Убито 3 грабіжників і 1 поручника артилерії взято в полон. Повстанці перейшли до оточения ворога. Бандити зауважили це та почали панічно тікати в бік с. Добра Та тут чекала на них засідка, що вбила ще 5 бандитів.
25. 3. 46 р. пвд УПА знищив із засідки при гостинці Любачів - Горинець 8 бандитів ВП. Здобуто транспорт харчів.
28. 3. 46 р. вд Месники - 1 провів наскок на станицю (міліція обивательська) в с. Залусся (пов. Ярослав), де перебувало близько сотні польсько-большевицьких бандитів. Станицю цілком знищено і зруйновано. Ворог утратив 16 убитими. Відділ утрат не мав.
28. 3. 46 р. повстанці наскочили на станицю МО в с.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українська Повстанська Армія 1942-1952», після закриття браузера.