Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Бойова фантастика » Невідома планета 2, Олександр Кваченко 📚 - Українською

Олександр Кваченко - Невідома планета 2, Олександр Кваченко

52
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Невідома планета 2" автора Олександр Кваченко. Жанр книги: Бойова фантастика.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 51 52 53 ... 114
Перейти на сторінку:

Усе це я вносив у план нападу, позначаючи для кожного свої точки початкового удару. Вже остання двійка підходила до місця своєї дислокації. База виглядала майже нежилою, в ангарі кілька людей вантажили ящики в колісну машину, а в одному будиночку під час сканування виявили метушню, когось там били та звідти було чути крики. Кімната і система управління бази знаходилася в одному з приміщень підвалу, це була моя мета для гармат, а трохи далі друга мета - це головний вхід. У хлопців за ідеєю теж могли бути сюрпризи на поверхні у вигляді прихованих турелей, замінованого периметра або найпростіших пасток. Та й усередині бази нам не все було відомо, звісно. Тому було вирішено першим на територію та всередину повинні йти Тех і Іс, у них є силове поле на скафандрі.

Уже минуло кілька днів з моменту захоплення їхніх подільників у місті, у будь-який момент мешканці бази работорговців можуть звалити на інші місця дислокації, зачистивши свої сліди перебування в цьому місці. Тож потрібно поспішати. Дивно, що вони досі тут сидять, мабуть, ще не дійшли до них чутки, щодо неприємностей які почалися в місті. Починаємо, останні вже на місці, глушилка, відлік, вогонь.

Я почав першим знищуючи кімнату управління, снаряд пробив стелю приміщення і розірвався в середині. Хлопці відпрацювали свої цілі, а Тех і Іс почали підходити до входу. Спрацювали автоматичні захисні турелі, але їх швидко нейтралізували, ще з ангара вискочила парочка бандитів, но далеко не добігла. Наступний постріл з гармати корабля зніс ворота входу в підвали. Заскочивши першим у розлом, що утворився, кіборг відкрив вогонь із паралізатора, я переглядав його дані з камери та паралельно контролював ситуацію на поверхні.

З будинку, де була помічена активність, відстрілювався один із бандитів, щось постійно кричачи в ефір про надання коридору, інакше він розстріляє рабів. Я перелетів у його бік, визначив його місцеположення, і турелі з висоти рознесли частину будинку разом із кутом, за яким той ховався, у кімнаті залишилася одна жива крапка, напевно раб що кричав, у кутку сидів і не робив жодних дій. Периметр на поверхні чистий, хоча ні, в ангарі ще хтось ховається. А тим часом Тех і Іс йшли підвалами будівлі бази, та тиснули опір поки без проблем, інші підходили ближче. Хвилина інша і той, хто залишився в ангарі, вирішив прорватися на машині, вискочив, проїхав метрів п'ятдесят у пустелю, але так і залишився висіти на кермі, його зняв начебто Курт. Тепер точно все на поверхні.

А всередині почалися проблеми, схоже, активувалися карателі, три штуки тіснили кіборга біля кімнати управління базою. Проти них ми взяли потужнішу зброю та Іс по них стріляв не перестаючи, є влучання, один не витримав, другий, вибухи, кіборг відкинув останнього, хлопець добив, вибух. Зруйнували кілька стін, стеля прогнулася, але ще тримається, поки все, з Техом і Іс все гаразд, щити витримали. Захопили поранених з кімнати управління на допит і відійшли на поверхню. Я посадив корабель на віддалі, вигнав глайдер і з Оллі попрямував до бази, проведемо псі допит поранених, а потім тільки підемо далі по базі.

Під'їхали до ангара, сюди притягли захоплених, я роздивлявся тіло, що розпласталося в пилу. Работорговець, що зловив уламки, був ще живий, але на губах пінилася кров, скафандр запінив входи, але дихав він із натужним хрипом. Не жилець без мед капсули, коротше. Я схилився над пораненим.

- Ти мене чуєш? Хлопче? - Я зловив каламутний погляд очей, що закочувалися, і спробував привести пораненого до тями, приставив до тіла аптечку свою і ввів стимулятор. - Скільки вас на базі? Ще люди є? Розумієш мене?

Поранений сфокусував на мені погляд і прохрипів:

- Ти хто такий? - він облизав криваві губи.

- Він твій Оллі. – і дівчина розпочала допит.

- Скільки, де знаходиться... Чи є вибухівка?! - я по зв'язку все передавав Теху.

Так тривало ще хвилин десять, а потім тіло смикнулося в судомі, і погляд його склянів. Готовий, він був із кімнати управління, загалом на базі було одинадцять осіб контрабандистів і близько двох десятків рабів. Кіборг вже запустив всередину розвідника і поспішив слідом. От що бандит мав на увазі щодо рабів, не зрозумів? Одного начальника вбито в кімнаті управління, ще одного вбито на поверхні, отже, є ще кілька рядових десь усередині? Найімовірніше, у кімнатах сховалися або між рабами. Будемо виходити з найнесприятливішого варіанту, що нас чекають десь зі зброєю або гранатами.

Я сів в ангарі, та через мережу дивився за діями всередині бази кіборга та Іс. Зачаїлися вони перед входом в один із коридорів, але за ріг висовуватися не стали, попереду працювали їхні розвідники. Траплялися кімнати обслуги бази, кімнати для гостей, та самих работорговців, а ще далі пішли кімнати рабів та клітки. Периметр на поверхні контролював ШІ корабля, збираючи данні з розвідника над базою і з глайдера зі своїми датчиками плюс свідчення з усіх скафандрів команди, поки було все спокійно.

Усередині наша пара просунулася ще на один коридор, перевіряючи паралельно кімнати. Раптом сліпуче спалахнула камера на одному з розвідників, і він перестав відповідати. Під мною, десь у глибині бази вибухнула граната, вдарила туга хвиля повітря, що породила вихор із проходу на базу. Є ще там бандити, камери кіборга та Іс працювали нормально. Тех кинув у кімнату світлову гранату і залетів у кімнату, де був вибух, обстріляв хованки кімнати з голкомета, а потім когось ударив з ноги в шолом, тіло відлетіло і затихло. Знайшовся один бандит. Озирнувшись у кімнаті та зробивши контрольний паралізатором, він вийшов.

Наступне приміщення виявилося наскрізним, тож напарник кіборга Іс розташувався недалеко і прикривав підходи. Вони замінили розвідник і вирушили далі. Ще за кілька хвилин десь у глибині коридору запрацювала турель, потім пролунав глухий вибух, і до нас лунав по зв'язку свист роботи голкомета. Потім хтось закричав, голосно, з надривом.

- Мінус ще один - флегматично доповів кіборг. І тут же додав. - Ще один залишився. - Разом десять, полонений, пам'ятається, говорив про одинадцять.

1 ... 51 52 53 ... 114
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідома планета 2, Олександр Кваченко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідома планета 2, Олександр Кваченко"