Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Бойова фантастика » Невідома планета 2, Олександр Кваченко 📚 - Українською

Олександр Кваченко - Невідома планета 2, Олександр Кваченко

1 979
1
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Невідома планета 2" автора Олександр Кваченко. Жанр книги: Бойова фантастика.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 51 52 53 ... 114
Перейти на сторінку:

Усе це я вносив у план нападу, позначаючи для кожного свої точки початкового удару. Вже остання двійка підходила до місця своєї дислокації. База виглядала майже нежилою, в ангарі кілька людей вантажили ящики в колісну машину, а в одному будиночку під час сканування виявили метушню, когось там били та звідти було чути крики. Кімната і система управління бази знаходилася в одному з приміщень підвалу, це була моя мета для гармат, а трохи далі друга мета - це головний вхід. У хлопців за ідеєю теж могли бути сюрпризи на поверхні у вигляді прихованих турелей, замінованого периметра або найпростіших пасток. Та й усередині бази нам не все було відомо, звісно. Тому було вирішено першим на територію та всередину повинні йти Тех і Іс, у них є силове поле на скафандрі.

Уже минуло кілька днів з моменту захоплення їхніх подільників у місті, у будь-який момент мешканці бази работорговців можуть звалити на інші місця дислокації, зачистивши свої сліди перебування в цьому місці. Тож потрібно поспішати. Дивно, що вони досі тут сидять, мабуть, ще не дійшли до них чутки, щодо неприємностей які почалися в місті. Починаємо, останні вже на місці, глушилка, відлік, вогонь.

Я почав першим знищуючи кімнату управління, снаряд пробив стелю приміщення і розірвався в середині. Хлопці відпрацювали свої цілі, а Тех і Іс почали підходити до входу. Спрацювали автоматичні захисні турелі, але їх швидко нейтралізували, ще з ангара вискочила парочка бандитів, но далеко не добігла. Наступний постріл з гармати корабля зніс ворота входу в підвали. Заскочивши першим у розлом, що утворився, кіборг відкрив вогонь із паралізатора, я переглядав його дані з камери та паралельно контролював ситуацію на поверхні.

З будинку, де була помічена активність, відстрілювався один із бандитів, щось постійно кричачи в ефір про надання коридору, інакше він розстріляє рабів. Я перелетів у його бік, визначив його місцеположення, і турелі з висоти рознесли частину будинку разом із кутом, за яким той ховався, у кімнаті залишилася одна жива крапка, напевно раб що кричав, у кутку сидів і не робив жодних дій. Периметр на поверхні чистий, хоча ні, в ангарі ще хтось ховається. А тим часом Тех і Іс йшли підвалами будівлі бази, та тиснули опір поки без проблем, інші підходили ближче. Хвилина інша і той, хто залишився в ангарі, вирішив прорватися на машині, вискочив, проїхав метрів п'ятдесят у пустелю, але так і залишився висіти на кермі, його зняв начебто Курт. Тепер точно все на поверхні.

А всередині почалися проблеми, схоже, активувалися карателі, три штуки тіснили кіборга біля кімнати управління базою. Проти них ми взяли потужнішу зброю та Іс по них стріляв не перестаючи, є влучання, один не витримав, другий, вибухи, кіборг відкинув останнього, хлопець добив, вибух. Зруйнували кілька стін, стеля прогнулася, але ще тримається, поки все, з Техом і Іс все гаразд, щити витримали. Захопили поранених з кімнати управління на допит і відійшли на поверхню. Я посадив корабель на віддалі, вигнав глайдер і з Оллі попрямував до бази, проведемо псі допит поранених, а потім тільки підемо далі по базі.

Під'їхали до ангара, сюди притягли захоплених, я роздивлявся тіло, що розпласталося в пилу. Работорговець, що зловив уламки, був ще живий, але на губах пінилася кров, скафандр запінив входи, але дихав він із натужним хрипом. Не жилець без мед капсули, коротше. Я схилився над пораненим.

- Ти мене чуєш? Хлопче? - Я зловив каламутний погляд очей, що закочувалися, і спробував привести пораненого до тями, приставив до тіла аптечку свою і ввів стимулятор. - Скільки вас на базі? Ще люди є? Розумієш мене?

Поранений сфокусував на мені погляд і прохрипів:

- Ти хто такий? - він облизав криваві губи.

- Він твій Оллі. – і дівчина розпочала допит.

- Скільки, де знаходиться... Чи є вибухівка?! - я по зв'язку все передавав Теху.

Так тривало ще хвилин десять, а потім тіло смикнулося в судомі, і погляд його склянів. Готовий, він був із кімнати управління, загалом на базі було одинадцять осіб контрабандистів і близько двох десятків рабів. Кіборг вже запустив всередину розвідника і поспішив слідом. От що бандит мав на увазі щодо рабів, не зрозумів? Одного начальника вбито в кімнаті управління, ще одного вбито на поверхні, отже, є ще кілька рядових десь усередині? Найімовірніше, у кімнатах сховалися або між рабами. Будемо виходити з найнесприятливішого варіанту, що нас чекають десь зі зброєю або гранатами.

Я сів в ангарі, та через мережу дивився за діями всередині бази кіборга та Іс. Зачаїлися вони перед входом в один із коридорів, але за ріг висовуватися не стали, попереду працювали їхні розвідники. Траплялися кімнати обслуги бази, кімнати для гостей, та самих работорговців, а ще далі пішли кімнати рабів та клітки. Периметр на поверхні контролював ШІ корабля, збираючи данні з розвідника над базою і з глайдера зі своїми датчиками плюс свідчення з усіх скафандрів команди, поки було все спокійно.

Усередині наша пара просунулася ще на один коридор, перевіряючи паралельно кімнати. Раптом сліпуче спалахнула камера на одному з розвідників, і він перестав відповідати. Під мною, десь у глибині бази вибухнула граната, вдарила туга хвиля повітря, що породила вихор із проходу на базу. Є ще там бандити, камери кіборга та Іс працювали нормально. Тех кинув у кімнату світлову гранату і залетів у кімнату, де був вибух, обстріляв хованки кімнати з голкомета, а потім когось ударив з ноги в шолом, тіло відлетіло і затихло. Знайшовся один бандит. Озирнувшись у кімнаті та зробивши контрольний паралізатором, він вийшов.

Наступне приміщення виявилося наскрізним, тож напарник кіборга Іс розташувався недалеко і прикривав підходи. Вони замінили розвідник і вирушили далі. Ще за кілька хвилин десь у глибині коридору запрацювала турель, потім пролунав глухий вибух, і до нас лунав по зв'язку свист роботи голкомета. Потім хтось закричав, голосно, з надривом.

- Мінус ще один - флегматично доповів кіборг. І тут же додав. - Ще один залишився. - Разом десять, полонений, пам'ятається, говорив про одинадцять.

1 ... 51 52 53 ... 114
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідома планета 2, Олександр Кваченко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (1) до книги "Невідома планета 2, Олександр Кваченко"
Гість Ірина
Гість Ірина 7 листопада 2024 22:28

Прочитала всі 3 книги "Невідома планета" Олександра Кваченко. Мені сподобалося. Цікаво, захоплююче і наше, українське. Дякую пане Олександре. Буду чекати на продовження. Творчих Вам здобутків.