Річард К. Морган - Зламані янголи

Його треба навчитися притлумлювати. Бути відданим бійцем означає саме це. Відкинути страх.

— Ні, Цзяне, — серйозно промовила Сунь Ліпін. — Це означає бути мертвим.

Десантний корабель раптом нахилився, і на мої нутрощі та груди різко навалилася вага. Знекровилися кінцівки. Вибило дух.

— Господи, блін, милосердний, — процідив крізь зуби Оле Гансен.

Вага зменшилася — ми тоді, мабуть, вийшли на орбіту, і енергія, яку Амелі Вонґсават увігнала в підйомники, частково повернулася до бортової грав-системи. Я повернув голову набік, щоб поглянути на Депре.

— Перебільшує, так?

Він виплюнув кров із прикушеного язика на кісточку пальця і критично її оглянув.

— Так, це я назвав би перебільшенням.

— Орбітальний статус отримано, — підтвердив голос Вонґсават. — Ми маємо близько шести хвилин на безпечний переліт під Лендфолльською високоорбітальною геосинхронною парасолькою. Далі ми будемо беззахисні, і я час від часу виходитиму в криві ухиляння, тож тримайте язики за зубами.

Депре безрадісно кивнув і підняв скривавлену кісточку пальця. На задніх місцях засміялися.

— Чуєш, Генде, — заговорила Іветт Крукшенк. — Чому б Картелю просто не підняти штук п’ять-шість цих ВОГів з великими інтервалами й не закінчити цю війну?

Маркус Суджіяді далі у протилежному ряду ледь-ледь помітно всміхнувся, та нічого не сказав — лиш позирнув у бік Оле Гансена.

— Чуєш, Крукшенк, — експерт із підривних робіт заговорив наче за підказкою Суджіяді. Тон у нього був нищівний. — Ти хоч знаєш, як пишеться слово «мародер»? Уявляєш собі хоч трохи, яку ціль являє собою ВОГ на невеликій глибині?

— Атож, — уперто озвалася Крукшенк. — Але більша частина Кемпових мародерів зараз на землі, а за наявності геосинхронів…

— Спробуй сказати це мешканцям Заубервілля, — сказала їй Вардані, і за її зауваженням кометним хвостом потягнулася тиша. В салоні в обидва боки полетіли швидкі погляди, наче кулеметні патрони в патронник.

— Та атака була здійснена з землі, пані Вардані, — нарешті сказав Цзян.

— Та невже?

Генд прокашлявся.

— Правду кажучи, Картелю достеменно невідомо, скільки Кемпових дронів-ракет досі розміщено за межами планети…

— Без базару, — пробурчав Гансен.

— …але спробувати розмістити на високій орбіті якусь суттєву платформу на цьому етапі було б недостатньо…

— Прибутково? — запитала Вардані.

Генд неприємно їй усміхнувся.

— Малоризиковано.

— Зараз ми покинемо Лендфолльську парасольку ВОГ, — спокійно, як екскурсовод, повідомила по внутрішньому зв’язку Амелі Вонґсават. — Чекайте на різкі повороти.

З бортових компенсаторів почала розсіюватися енергія, і я відчув малопомітне підвищення тиску на скроні. Вонґсават готувалася показати вищий пілотаж, облітаючи планету та повертаючись у щільні шари атмосфери. Ми вже покинули зону ВОГ, а отже, далі наше падіння назад у зону бойових дій уже не пом’якшить ніяка корпоративна допомога. Віднині й надалі ми мусили грати самостійно.

Вони експлуатують, торгують і постійно перефарбовуються, та попри все це, до них можна звикнути. Можна звикнути до їхніх лискучих хмарочосів і їхніх сторожів-нанокоптерів, їхніх картелей і їхніх ВОГів, їхнього столітнього нелюдського терпіння й нібито успадкованого ними статусу хрещених батьків людського роду. Можна звикнути й почуватися вдячним за схожу на дар Божий полегкість — жалюгідне існування на корпоративній платформі, яке вам дозволяють. Воно може видатися незмірно бажанішим за холодне карколомне падіння в людський хаос, який чекає внизу.

Можна звикнути й почуватися вдячним.

Такого треба стерегтися.

— Над рубежем, — подала голос із кабіни пілота Амелі Вонґсават.

Ми пірнули.

Бортовий комп працював на мінімальній бойовій потужності, і тому здавалося, ніби розпочався гравітаційний стрибок — просто страхування ще не спрацювало. Мої нутрощі підкинуло до ребер, а задню поверхню очей залоскотало. Нейрохімія раптом недоречно ожила, а пластини з біосплаву в моїх руках задрижали. Вонґсават, напевно, притиснула нас до нижньої межі посадкової зони «Мандрейк» і заходилася витискати з головних двигунів усе, що можна, в сподіванні перехитрити далекі оборонні системи кемпістів, які могли дізнатися про нас заздалегідь, розшифрувавши траєкторію польоту з транспортних передач Картелю.

В неї, здається, виходило.

Ми опустилися в море десь за два кілометри від узбережжя Данґреку; так Вонґсават швидко охолодила водою поверхні корабля після переходу у схвалюваний в армії спосіб. Подекуди групи екоактивістів влаштовували насильницькі протести проти такого забруднення, та я чомусь сумнівався, що до цього можуть додуматися на Санкції-IV. Війна справляє на політику заспокійливий, спрощувальний ефект, який на політиків, вочевидь, діє подібно до бетатанатинового кайфу. Відпадає потреба у врівноважуванні проблем, можна виправдати що завгодно. Бийтеся, перемагайте, вертайтеся з перемогою. Все інше блякне і зникає, як небо над Заубервіллем.

— Поверхневий статус отримано, — мелодійно озвалася Вонґсават. — Попередні перевірки не виявляють руху транспорту. До берега я полечу на вторинних двигунах, але раджу вам залишатися на місцях до подальших вказівок. Командире Генд, нам надійшло голкокидком повідомлення від Айзека Каррери, яке, можливо, вас зацікавить.

Генд перезирнувся зі мною. Потягнувся назад і торкнувся мікрофона на сидінні.

— Відтвори його конфіденційно. Для мене, Ковача, Суджіяді.

— Зрозуміло.

Я стягнув униз гарнітуру й начепив на обличчя маску конфіденційного прийому. Каррера з’явився в мережі слідом за пронизливим щебетанням шифрувальних кодів. Він був одягнений у бойовий комбінезон, а на лобі та щоці в нього яскраво виділялася нещодавно заліплена гелем рана. Він мав стомлений вигляд.

— Керівництво Північного рубежу — FAL 931/4. Ми зафіксували вашу траєкторію польоту та завдання, але маємо попередити вас, що за поточних обставин не можемо дозволити собі наземну чи близьку повітряну підтримку. Сили Клину відступили до озерної системи Мессон, де утримують оборонну позицію до завершення оцінки наступу кемпістів і узгодження його наслідків. Після бомбардування очікується повноцінний наступ, тож це, можливо, ваша остання можливість встановити ефективний зв’язок із кимось поза зоною ударної хвилі. Крім цих стратегічних міркувань, вам також слід знати, що Картель задіяв у районі Заубервілля експериментальні системи наноремонту. Ми не можемо спрогнозувати реакцію цих систем на несподіване вторгнення. Особисто я, — він нахилився вперед на екрані, — радив би вам відступити на вторинних двигунах аж до Мессона й зачекати, поки я не зможу віддати наказ про повторний вихід на узбережжя. Це має затримати вас не більш ніж на два тижні. Дослідження зони вибуху, — його обличчя ненадовго скривилося з відрази, наче він щойно занюхав якесь гниття у своїх ранах, — аж ніяк не варте ризиків, яким ви себе піддаєте, хай яку конкурентну перевагу сподіваються здобути завдяки йому ваші господарі. Вхідний код Клину додається на той випадок, якщо ви вирішите скористатися запасним варіантом. Поза тим я нічого не можу для вас зробити. Хай щастить. Кінець зв’язку.

Я зняв маску й відсунув гарнітуру. Генд стежив за мною, ледь помітно всміхаючись одним кутиком рота.

— Такі думки навряд чи схвалив би Картель. Він завжди такий прямолінійний?

— Коли стикається з дурістю