Старий Заповіт - Книга Йова (переклад Огієнка)

Йов 11

1 І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:

2 Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?

3 Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?

4 Ось говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!

5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,

6 і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

7 Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?

8 Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?

9 °ї міра довша за землю, і ширша за море вона!

10 Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?

11 Бо Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?

12 Тож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!

13 Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,

14 якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,

15 тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!

16 Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...

17 Від півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.

18 І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,

19 і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...

20 А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!

Йов 12

1 А Йов відповів та й сказав:

2 Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!...

3 Таж і я маю розум, як ви, я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це?

4 Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний...

5 Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги!

6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю.

7 Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість.

8 Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські.

9 Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?

10 Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла?

11 Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу?

12 Мудрість у старших, бо довгість днів розум.

13 Мудрість та сила у Нього, Його рада та розум.

14 Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений.

15 Ось Він стримає води і висохнуть, Він їх пустить то землю вони перевернуть.

16 В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду.

17 Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів,

18 Він розв'язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна.

19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює,

20 Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.

21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.

22 Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло.

23 Він робить народи потужними й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю.

24 Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі,

25 вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного!

Йов 13

1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

2 Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

3 і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

4 Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

5 О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

6 Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

9 Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

10 Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

11 Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

12 Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

13 Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

14 Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

16 І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

17 Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

18 Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

19 Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

22 Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій