Френк Херберт - Єретики Дюни

Але вона не все знала. Тлейлаксу повернулися з Розсіяння, а Всечесні Матрони, про яких вона так неприхильно відгукнулася, забезпечили Тлейлакс сексуально зарядженою зброєю. Він не поділиться цією зброєю, хай які обітниці тут дав!

Тараза мовчки перетравила реакцію Ваффа і зважилася на сміливий обман:

— Коли ми перехопили ваш іксіанський конференц-корабель, нові лицепляси не встигли вчасно померти. Ми багато чого навчилися.

Вафф завмер. От-от — і зважився б на насилля.

«В десятку!» — подумала Тараза. Відважний обман дав змогу підтвердити один із найшаленіших здогадів її радниць. Тепер це вже не здавалося шаленством. «Тлейлаксу прагнуть створити повну імітацію прана-бінду», — припустила радниця.

«Повну?»

Усі присутні Сестри були вражені цим здогадом. З нього випливало, що існує форма ментального копіювання, яка виходить за межі вже відомого їм копіювання пам’яті.

Радниця, Сестра Гестеріон з Архівів, прийшла на конференцію, озброївшись ретельно впорядкованим списком допоміжних матеріалів. «Як ми вже знаємо, те, що Іксіанський Зонд робить механічно, тлейлаксу роблять нервами і плоттю. Наступний крок очевидний».

Розгледівши Ваффову реакцію на її сміливий обман, Тараза й далі пильно за ним стежила. Зараз він був найбільш небезпечним.

На обличчі Ваффа з’явився вираз дикої люті. Те, про що довідалися відьми, було надто небезпечним! Він анітрохи не сумнівався у заяві Тарази. «Мушу її вбити, хай якими будуть наслідки для мене! Мусимо вбити їх усіх. Гидь! Це їхнє слово, і воно досконало їх описує».

Тараза правильно витлумачила його вираз обличчя. Швидко промовила:

— Вам не загрожує небезпека, якщо тільки ви не завадите нашим планам. Ваша релігія, ваш спосіб життя — це ваша річ.

Вафф завагався — не так через сказане Таразою, як згадавши її сили. Що ще вони знали? Та доведеться зостатися у позиції підлеглих! Відкинувши такий вигідний союз із Всечесними Матронами! Тисячоліттями йдучи до возвеличення і так близько до нього підступивши. Його перепов­нювало почуття пригноблення. Меншість його радників усе-таки мала рацію: «Не може бути зв’язку між нашими народами. Будь-яка угода з силами повінд — це союз, що спирається на зло».

Тараза досі відчувала в ньому потенційне насилля. Чи не задалеко вона його штовхнула? Була готова до оборони. Її насторожило те, що його руки мимоволі шарпнулися. «Зброя в його рукавах!» Не варто недооцінювати ресурси тлейлаксу. Її снупери нічого не виявили.

— Знаємо про зброю, яку ви носите, — сказала вона. Це підказало їй чергову сміливу брехню: — Якщо ви зараз припуститеся помилки, блудниці теж довідаються, як ви використовуєте цю зброю.

Вафф зробив три неглибокі подихи. Заговоривши, цілковито панував над собою.

— Ми не будемо сателітами Бене Ґессерит!

Тараза відповіла лагідним, заспокійливим голосом:

— Я ні словом, ні ділом не натякала на таку роль для вас.

Вона чекала. На обличчі Ваффа не здригнулася й риска, у розфокусованому погляді, скерованому на неї, не було ані найменшої зміни.

— Ви нам погрожуєте, — пробурмотів він. — Вимагаєте, щоб ми поділилися з вами усім, що ми…

— Поділилися! — гарикнула вона. — З нерівними партнерами не діляться.

— А чим ви поділилися б із нами? — зажадав він.

Вона відповіла смішливим тоном, ніби зверталася до дитини:

— Пане Ваффе, спитайте себе, чого ви, керівний член вашої олігархії, прибули на цю зустріч?

Далі тримаючи голос під суворим контролем, Вафф відповів ударом на удар.

— А чого ви, Мати Настоятелько Бене Ґессерит, сюди прибули?

— Щоб нас зміцнити, — м’яко відповіла вона.

— Ви не сказали, чим хочете поділитися, — дорікнув він їй. — Далі сподіваєтеся тримати перевагу.

Тараза не переставала пильно стежити за ним. Рідко відчувала таку придушену лють у людської істоти.

— Просіть відверто, чого хочете, — сказала вона.

— А ви віддасте це з великої щедрості!

— Я домовлятимусь.

— Де була домовленість, коли ви наказували мені… НАКАЗУВАЛИ МЕНІ…

— Ви прибули сюди з твердим наміром зламати всі досягнуті між нами угоди, — промовила вона. — Ні разу не намагалися домовлятися! Сидите перед особою, що бажає вступити з вами в торг, і можете лише…

— Торг? — У пам’яті Ваффа ожив гнів Всечесної Матрони при цьому слові.

— Саме так я сказала, — промовила Тараза. — Торг.

Щось схоже на усмішку викривило кутики Ваффових губ.

— Думаєте, я маю владу з вами торгуватися?

— Обережно, пане Ваффе, — сказала вона. — Ви маєте найвищу владу. Вона полягає в остаточній спроможності цілковито знищити опонента. Я цим не погрожувала, але ви — так. — Глянула на його рукави.

Вафф зітхнув. Що за дилема. Вона була повіндою! Як можна торгуватися з повіндою?

— Ми зіткнулися з проблемою, яку неможливо розв’язати логічними міркуваннями, — промовила Тараза.

Вафф приховав здивування. Точнісінько такі ж слова сказала Всечесна Матрона! Він внутрішньо скорчився від думки, що це може означати. Невже в Бене Ґессерит і Всечесних Матрон спільна мета? Образливі Таразині слова свідчили про інше, та коли можна було довіряти відьмам?

Вафф укотре замислився, чи варто йому зважитися на самопожертву і знищити цю відьму. Та чому б це послужило? Що знає вона, те, без сумніву, знають інші. Це лише прискорило б катастрофу. Між відьмами дійшло до внутрішньої суперечки, але це може виявитися черговим підступом.

— Ви просите нас чимось поділитися, — промовила Тараза. — Що, як ми запропонуємо вам деякі з наших цінних генетичних ліній?

Годі було помилятися: зацікавлення Ваффа зросло. Він сказав:

— Навіщо нам іти по це до вас? Маємо наші контейнери, а генетичні зразки можемо знайти майже повсюдно.

— Зразки чого? — спитала вона.

Вафф зітхнув. Нікуди не подінешся від проникливості Бене Ґессерит. Це ніби випад мечем. Він здогадався, що відкрив їй речі, які природним чином призвели до цієї теми. Шкоди вже завдано. Вона слушно зміркувала (або їй сповістили шпигуни!), що дикий пул людських генів не надто цікавить тлейлаксу з їхньою тоншою знайомістю найглибшої мови життя. Ніколи не слід недооцінювати Бене Ґессерит чи продукти їхньої розплідної програми. Сам Бог знав, що вони створили Муад’Діба і Пророка!

— І чого б іще ви зажадали в обмін на це? — спитав він.

— Нарешті дійшло до торгу! — промовила Тараза. — Звичайно, ми обоє знаємо, що я пропоную розплідних матерів з лінії Атрідів. — І подумала: «Хай собі сподівається! У них буде Атрідівський вигляд, але вони не будуть Атрідками!»

Вафф відчув, що його пульс прискорився. Чи це можливо? Має вона бодай найменший здогад, чого могли б навчитися тлейлаксу, досліджуючи такий джерельний матеріал?

— Ми хотіли б провести першу селекцію їхнього потомства, — заявила Тараза.

— Ні!

— То альтернативну першу селекцію?

— Можливо.

— Що означає можливо? — Тараза похилилася вперед. Напруга Ваффа підказала їй, що вона на правильному шляху.

— Що ще ви попросите?

— Наші розплідні матері мусять мати необмежений доступ до ваших генетичних лабораторій.

— Ви збожеволіли? — Вафф роздратовано труснув головою. Невже вона думає, що тлейлаксу отак просто віддадуть свою найсильнішу зброю?

— Тоді ми приймемо цілком робочий аксолотлевий контейнер.

Вафф лише дивився на неї. Тараза знизала плечима.

— Я мусила спробувати.

— Припускаю, що так.

Тараза відкинулася на спинку крісла і пригадала, що вона тут збагнула. Реакція Ваффа на дзен-сунітське випробування була