Олена Гриб - Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб

Витягти плед із зарослей шипшини Нікаела не змогла через темряву та колючки. Вона повернулася до воріт.

Роззирнулася, бо погано орієнтувалася в цьому місці, подивилася на будівлю магістрату. У передостанньому зліва вікні другого поверху Нікаела побачила бійку. За її твердженням, дуже висока людина замахувалася на низьку. Пані Уфін збиралася повідомити про це охорону, але бійка припинилася сама собою. Ніхто не кликав на допомогу, до того ж очі не раз підводили Нікаелу, тому вона не захотіла виставляти себе панікеркою і змовчала.

Знайти карету не вдалося – певне, ображений Лонс наказав візнику їхати, не чекаючи матері. Міський годинник пробив одинадцять разів, і ейрона вирушила на протилежний бік майдану – до розшуку, де виднілися екіпажі. Там до неї поставилися з розумінням, і додому вона потрапила опівночі. Лонс уже замкнувся у своїй кімнаті й на умовляння відповідав лайкою, Зініела давно спала. А вранці нишпорки принесли жахливу новину.

– Короткозора жінка побачила, як висока людина вдарила низьку, і на цій підставі Райла заарештували? – перегорнувши чергову сторінку, обурилася Міка. – Дивне правосуддя. Велика відстань, світло лампи… Не здивуюсь, якщо вона сприйняла за двох людей Джамона та його тінь.