Максим Іванович Кідрук - Жорстоке небо

чоловік розмірковував, чи варто продовжувати гру в словесний пінг-понг з ботом, чиї фотографії можна хоч зараз тулити на обкладинку глянцевого журналу, Мальвіна написала знову:

«Сегодня такая угрюмая погода… — (У Москві, на відміну від Києва, дощило). — Мне очень одиноко и совсем не с кем поговорить».

Гена завис. Бот? Чи не бот? Уперше на його пам’яті комп’ютерна програма формувала настільки довгі й достатньо складні речення в чаті. Боти так не спілкуються. Зазвичай вони кидають коротку фразу і чекають реакції живого користувача. Можливо, Мальвіна справжня? Але що в ньому могло зацікавити запаморочливу брюнетку-москвичку, наче щойно зняту з червоної доріжки? Це якесь кидалово.

«Артем, ты здесь?» — пілікнуло в чаті.

«Я тут», — відстукав по клавіатурі Гена.

«Почему не отвечаешь?»

Чоловік удруге прогорнув фотографії. Божественна! У голові вибило останні пробки, і Гена набрав повідомлення:

«Мне тоже очень одиноко…» — нічого кращого на той момент у голову не йшло.

Мальвіна тут-таки запропонувала:

«Пообщаемся в Скайпе?»

Гена зубами клацнув від несподіванки. Цього не може бути! Це сон! Якщо Мальвіна пропонує поговорити через «Skype», то це означає, що на акаунт завантажено її справжні фотографії! Інакше дівчина не ризикувала б себе показувати. Геннадія заціпило; він не міг поворухнути пальцем, щоб відписати Мальвіні.

За кілька секунд ноутбук пілікнув, а внизу вікна з діалогом додалась нетерпляча фраза:

«У тебя ведь есть Скайп?»

Гена ще встиг зметикувати, що це точно якесь кидалово, однак саме в цьому місці йому безповоротно зірвало дах. Не помічаючи, що геть зіпрів, чоловік кинувся відписувати:

«Да, конечно, вот — getch_85».

«Заходи:) Я уже добавляюсь».

Тремтячи всім тілом, Геннадій запустив «Skype», від нетерплячки, поки програма вантажилась, совав вказівник миші від краю до краю екрана. У вхідних повідомленнях чекав запит у друзі від абонента malvina_seaflower. Чоловік навів курсор на клавішу «Додати» і… завагався, не опустивши палець на ліву кнопку миші. «Як я виглядаю? — Гена відхилився, намагаючись роздивитись відображення в моніторі. Потому обернувся й оглянув кімнату. — Як виглядає все, що за мною?»

Паршиво.

Скочивши на ноги, Гена повикидав на кухню всі іграшки, що могли опинитись у полі зору цифрової камери, засунув глибше в коридор завішену дитячими колготками і Діаниною білизною стійку для сушіння білизни, перевірив, чи немає на футболці плям від їжі абощо, і лише тоді, повернувшись до комп’ютера, додав Мальвіну до списку друзів.

Malvina_ seaflower відразу запропонувала розпочати відеочат. Гамуючи хвилювання, Гена відповів на виклик.

Екран, де щойно висіла аватарка Мальвіни, спочатку став чорним, потім увімкнулось зображення — невелика кімната зі стінами кольору небесної блакиті, сучасним диваном у лівому дальньому кутку і підвісною полицею з книгами та дисками. Загалом обстановка була занадто простою, ледь не спартанською. На дивані лежала побгана картата ковдра, яка, втім, не допомагала позбутися відчуття, що камера знімає готельну кімнату. Нічого цього Гена не помічав, бо перед об’єктивом, виблискуючи по-голлівудськи досконалими зубами, сиділа та ж Мальвіна (у Гени мову відібрало від побаченого), що й на фотографіях! На ній був короткий вільний топ світло-сірого кольору, який ледве прикривав повні груди. З-під топа визирав пружний накачаний живіт. Лискучі коси чорним водоспадом лилися вздовж лівого плеча. Праву руку Мальвіна тримала на мишці, пальцями лівої м’яла кінчики волосся. Зиркнувши на власний писок, відображений у нижньому правому куті вікна, Гена не стримався і скривився, подумавши, що поряд з такою красунею він схожий на Квазімодо.

— А я смотрю, ты не совсем Артем, — сміючись, відзначила чорнявка.

— Я… Что? — чоловік нараз зрозумів, що у «Skype» він підписався справжнім іменем — Гена Ковпачок. — А, ну да… я, это… там я не под настоящим именем… а так я Гена… — він задихався від хвилювання.

— Хи-хи!

— А ты… это… ну, имя… оно… — чувак, який за своє життя не раз виступав перед аудиторією в сотню чоловік, не міг стулити до купи двох слів.

— Морская — это не фамилия, но имя настоящее. Я — Мальвина! — і дівчина знову показала зуби в широченній посмішці.

Після того вони півгодини спілкувалися, говорила переважно Мальвіна, розповідаючи про якихось подружок, про проблеми на роботі, про те, як дістала сіра московська погода і як не хочеться зими. Гена майже не слухав, практично не відводячи очей від низу топа, який час від часу задирався, оголюючи запаморочливі півсфери грудей.

Зненацька Мальвіна запитала:

— Хочешь развлечься?

— Как? — чоловік, який протягом останніх п’ятнадцяти хвилин уявляв, як він порає Мальвіну в усіх можливих позах, ледве говорив.

Дівчина повернула камеру так, щоб диван було видно повністю, а тоді підвелася. Гена голосно гикнув: Мальвіна була без трусиків — нижче коротенького топа нічого не було!

Чоловік збудився так, що боявся поворухнутися: від одного необачного посмику він ризикував скінчити. Чорнявка тим часом відступила, лягла на диван, задерла ніжки і почала ними гратися. Гена придушив стогін, що рвався крізь стулені губи, і в цю мить почув скрегіт ключа у вхідних дверях. Серце на метр вистрибнуло з грудей — Діана з малими повернулася.

— Мальвина! — збуджено зашепотів він. — Извини, я должен идти!

— Почему? — надула губки дівчина, повертаючись до ноутбука. — Тебе не нравится? Мы ведь только начали!

— Мне нравится! Мне ОЧЕНЬ нравится, но сейчас я не могу, — чоловік злодійкувато озирнувся.

— Хорошо, — Мальвіна вдала глибокий сум. — Буду ждать тебя завтра.

І вимкнула «Skype».

Увесь наступний день Гена думав лише про чорнявку. Вона була гарною, як дияволиця. Ввечері, ледь не силоміць випхавши Діану з хлопцями надвір, він засів за «Skype». Мальвіна була на місці і, схоже, чекала на нього. На цей раз прелюдія не тривала довго. За п’ять хвилин брюнетка почала заводитись, а за десять лежала перед камерою повністю голою, пестячи інтимні місця. Гена не мав сексу від початку тріасового періоду, а тому, заглушуючи волання здорового глузду (Це підстава! Тут щось негаразд! Не дурій!), взявся ублажати себе. Мальвіна попросила, щоб він нахилив камеру і показав їй, що робить із собою. Спочатку Гена соромився, але почувши, як дихання партнерки зривається на хрипке охкання, щойно його член опиняється перед об’єктивом, відкинув геть останні вагання і повністю відкрився. Тепер вони займались віртуальним сексом. Чорт забирай, СПРАВЖНІМ ВІРТУАЛЬНИМ СЕКСОМ! Згодом, щоб не комплексувати через худорлявість і волохаті груди, Гена вимкнув зображення з його камери в нижньому лівому куті вікна «Skype». Таким чином, чоловік більше не бачив себе,