Оля - Знову нема світла?, Оля

-моя злість нам допомогла

-хоч колись вона не руйнує, а допомагає. Пішли вже. Я не можу дочекатися коли повернуся додому

-ще трохи. В п'ятницю вже будемо вдома, ще 5 днів

-чудово

Минуло 5 днів

Ми всі стояли в головному залі та слухали промову ректора. Після цього ми всі пройшли в портальну залу та відправилися додому

Я вдома, єдина думка, яка крутилася в мене в голові

Бал ( Вільям)

Аманда саме збиралася на бал, а я як завжди сидів і чекав. Це вже ввійшло в звичку, тільки раніше це ми робили разом з Едгардом, а тепер я сам. Я саме почав пригадувати минуле, як я побачив, що у дівчини почалися трястися руки

-Аманда, що з тобою? В тебе руки трусяться

-таке буває, не переймайся, це через нерви

Сказала дівчина і вона очевидно не хотіла ділитися тим, що в неї зараз на душі, але я не хотів зупинятися та розвідати все

-я ж бачу, що не все добре, що таке?

-я боюся

-Аманда. Ти ж дівчина, яка все дитинство провела на балах, чи це через цього напищеного індюка? Ти мені не кажи таке, бо він і пальця твого не коштує

-ні, ти що

Сказала дівчина сміючись, але вже через хвилину посмішка з її обличчя зникла та я побачив, що щось все ж таки не так

-розповідай

-у мене непевні відчуття. Зодного боку я хочу допомогти Даші. Я дуже хочу, щоб вона повернулася додому. Я хочу, щоб вона була щаслива, але з іншого, вона моя єдина подруга. Вона єдина до кого я так прив'язувалася за такий короткий час. Вона стала мені справжньою подругою

Дівчина договорила та заплакала. Я одразу захотів допомогти їй, але не знав як

-я-я незнаю. Незнаю, що робити

Дівчина підійшла до мене та обпершись на моє плече почала плакати, а я нічого не міг зробити крім того як стояти так. Мої руки не раз підніматися, щоб обійняти дівчину, але я ніяк не міг зробити це. Натомість я поклав руку їй на волосся та почав погладжувати його

-все буде добре. Не переймайся, Даша ж тобі дала телефон. Ви будете спілкуватися через нього 

-але цього мало. У нас різні часові проміжки. У нас проходить день, у них 7. Розумієш? Через 10 років ми не зможемо спілкуватися, у неї пройде 70 років

Через це дівчина знову розплакалася та знову почала плакати спершись на моє плече

-так, давай голову вище. Все буде чудово. Після приїзду поговори з Дашою, можливо, тобі стане легше, як мінімум ти вискажеш всі свої емоції

-добре. Так і зроблю, дякую тобі. Вибач, що набридаю тобі своїми сльозами

-про що ти говориш? Яке набридаєш. Ти ніколи не набриднеш мені, а тепер витри сльози та підніми голову

-дякую тобі. В мене нема слів 

-ще раз вибач. Твій піджак через мене трохи підмок

-це дрібниці, ну що? Ти готова?

-пару хвилин. Я остаточно впевнюся, що заспокоїлася 

-хоч цілу вічність, але я надіюся, що ти не заставиш справді мене чекати цілу вічність

-о ні, не заставлю. Тобі пощастило

-такий твій настрій мені подобається більше

-мені теж

-принцесо, ви готові?

-тримайся. Знай, що я з тобою. Ми забули про ментальний зв'язок

-точно, зможеш зараз встановити?

-так, але треба трохи часу

-я ще щось придумаю, починай

-ще не зовсім готова. Можете зачекати?

-звичайно

-є, встановив

-не хочу проблем. Вибач, але не міг би ти піти в ванну кімнату. Потім вийдеш, ось ключ

-я все розумію. Я пішов

Я зайшов в ванну кімнату та чекав поки вони не вийдуть, а коли двері зачинилися я вийшов з кімнати та через хвилин 5 направився в головний зал палацу. Коли я прийшов в зал то побачив, що Аманду вже запросили на танець, а вона подумала про те, що чому ж вона має танцювати з цим ідіотом

-повністю згодний. Такого ідіота я ще не бачив

-я й забула про цей зв'язок

-хахаха. Я думав, що це не можливо. Навіть не можеш подумати банально, бо думки одразу я дізнаюся, особливо сильні, тому думай тихіше. Якщо хочеш, щоб я не почув

-дякую за пораду

Після цієї фрази дівчина перестала звертатися до мене, адже говорила з Жаном. Саме тоді я почав думати, щоб запросити дівчину на танець, та коли вони зупинилися то я подивився на дівчину. По моєму погляду було помітно, що я щось обдумую та щось хочу зробити

-так, навчився. А тепер готуйся

-що ти зробиш?

-зараз побачиш

-не роби дурниць

-я й не роблю

Я підійшов до дівчини та простягнув руку, тим самим пропонуючи станцювати

-якщо дозволите, принцесо, я б запросив вас на танець

-з радістю

Ми пройшли в центр залу та почали танцювати. Краєм ока я побачив як всі дивляться на нас та перешіптуються

-і що це було?

Дівчина втупилася на мене з питанням

-я просто вирішив позлити його, не маю права?

-маєш, але якщо це не нашкодить нашій справі

-я вірю, що ми викрутимося, менше переживань

Танець закінчився та як би я не хотів та мені потрібно було відвести дівчину до Жана, адже якщо я це не зроблю то зможу нашкодити Даші, адже вона надіється на нас. Я став так, щоб бачити Аманду і не дарма. Дівчина махнула мені головою та я зрозумів, що потрібно йти

-я знаю де те, що ми шукаємо

-звідки?

-сьогодні прийшли листи від дівчат . Всі двоє твердять одне і теж, тому я знаю де шукати

-тоді я буду відволікати, а ти знайди те, що нам потрібно

ну що, давай через пошук знайдемо те, що тобі потрібно

О ні, так не піде, Амандо, потягни час

-полюбляю самій ходити бібліотекою та шукати те, що потрібно, якщо ти не проти

Дівчина ходила між стелажами та тим самим тягнула час, а я шукав те, що нам потрібно. Як тут я знайшов той самий клаптик паперу, який був потрібен нам

-я знайшов. Можеш закінчувати виставу

-дякую, накінець

Дівчина саме закінчувала цю виставу, а я вже пішов з бібліотеки та направився до її кімнати. Як тільки я опинився в кімнаті я сів на ліжко та почав роздивлятися листи дівчат та те, що ми зараз знайшли