Рейчел Меддоу - Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу

консультуючи з питань податків та інвестицій елітних клієнтів. І оскільки це був Нью-Йорк, то «елітні» клієнти також означали клієнтів з хорошими зв’язками в ділових та політичних колах. Завдяки вмінню робити все й ґрунтовно, Синтія Мерфі швидко здобула авторитет серед невеличкого товариства Маркет-роуд. Вона щойно отримала ступінь МВА в Колумбійському університеті, але й на кухні була господинею. «Ой, куштувала на вечірці твої лимонні тістечка, — захоплено казала сусідці. — Можна рецепт?» Вона також знала, як доглядати за садом. Місіс Мерфі зналася на гортензіях.

Утім, родинною зіркою, що подавала неабиякі надії, була одинадцятирічна Кеті Мерфі. Частенько можна було бачити, як вона із сестричкою на багажнику мчить на синенькому велосипеді кварталом, і біленькі хвостики тріпотять на вітрі. Або як малює крейдою на тротуарі історії про принцес. Або стоїть за стійкою з лимонадом. Або зупиняється, щоб покуйовдити сусідського собаку, надміру пухнастого німецького шпіца. Кеті була зіркою, можливо найяскравішою, під час нещодавньої церемонії з нагоди закінчення п’ятого класу. «Вона просто вразила мене своєю успішністю, — розповідав пізніше, коли почала випливати вся ця історія з Мерфі, батько іншого школяра. — Її викликали на сцену й сказали: «Тут і лишайся. Ти отримуватимеш нагороди ще».

Блискуче закінчення Кеті Мерфі п’ятого класу у червні 2010 року якраз збіглося в часі зі змінами на Маркет-роуд. Не потрібно було навіть пхати носа в чуже просо, щоб помітити. Щось було не так. Спочатку змінився рух машин. Зверху й внизу вулиці припаркувалося кілька незнайомих машин. Один водій сидів у припаркованому в тупику вулиці «седані» півтори години, що було до дідька довше, ніж будь-який таксист міг чекати на клієнта, який заказав таксі в аеропорт «Ньюарк» і запізнювався. Також вулицю рили екскаватори газової компанії, хоча ніхто в кварталі не відчував запаху газу і ніхто, наскільки було відомо, в газконтору не дзвонив. Також вулицею вгору-вниз проходжала жменька незнайомців, яких сусіди до того ніколи не бачили, вигулюючи незнайомих собак. А тоді раптом ні з того ні з сього в останню неділю червня вулиця заповнилася чорними «фордами LTD». Хто в 2010 році їздив на «фордах LTD»?

Арешти відбулися поспіхом. ФБР й правоохоронці спрацювали на Маркет-роуд, 31 швидко й ефективно, бо знали, що Річард і Синтія Мерфі вдома і їх можна взяти. Вдома була і менша дочка, дев’ятирічна Ліза. Утім стався незначний збій. Не було Кеті. Вона повернулася через кілька годин після початку облави, зовсім не підозрюючи про гармидер, який вчинився, з повітряною кулькою-тваринкою, подарованою на святкуванні дня народження, куди ходила. Пізніше того самого дня увечері друзі родини забрали Кеті й Лізу з їхнього будинку. Дівчинка-підліток із сусіднього будинку переповіла цю сцену одному з репортерів, які невдовзі у великій кількості прибули на Маркет-роуд. Вона розповіла, що дівчатка були явно збентежені й стривожені, коли виходи з парадних дверей будинку з рюкзаками за спинами й «притискаючи подушки». Дівчинка-сусідка також розповіла, як Річарда й Синтію Мерфі виводили з будинку в наручниках. Поза сумнівом, у тюрму. Синтія лишалася незворушною, навіть коли демонстративно йшла повз свої гортензії і всіх, хто торгував витрішками. «[Вона] ніби промовляла своїм виглядом «ну й нехай, я в курсі, що сталося, але жодного слова не скажу, — пригадувала сусідка. — У мене ще є гордість».

Мерфі були не єдиними підозрюваними, хто опинився в гущавині контррозвідувального розслідування, яке велося упродовж десяти років. Йшлося про повноцінну таємну шпигунську організацію. Затриманих співучасників нараховувалося десять, усі з неяскравими псевдонімами й прикриттям: Дон Хітфілд і його дружина Трейсі Фолі були канадцями, які десять років тому переїхали з двома синами з Канади до Бостона. Хітфілд здобув ступінь магістра в Гарвардській школі державного управління імені Кеннеді і працював міжнародним консультантом; Фолі працювала у сфері нерухомості. Хуан Ласаро був громадянином Перу, який час від часу викладав у коледжі курс латиноамериканського політичного життя і жив у Йонкерсі разом зі своєю дружиною Вікі Пелес, гостроязикою колумністкою, що писала для іспаномовної газети. Їхній сімнадцятирічний син встигнув уславитися як перспективний класичний піаніст. Майкл Зоттолі і його дружина, Патриція Міллз, обоє здобули науковий ступінь з підприємництва у Вашингтонському університеті в Сієтлі й нещодавно разом з двома малими синами перетнули всю країну, щоб перебратися в передмістя Вашингтона, округ Колумбія, в надії отримати роботу у федеральному уряді або десь поблизу нього. Міхаіл Семенко теж жив у передмісті округу Колумбія і працював у туристичному агентстві. Семенко, якому минуло всього двадцять вісім, нещодавно отримав ступінь магістра з міжнародних відносин/азіатських студій і стажувався в Радах з міжнародних справ Америки у Вашингтоні. Він також мав першокласну сторінку в лінкедіні, на якій і досі можна прочитати: «Надзвичайно творчий й аналітичного складу професіонал, який не так давно здобув освіту і має різноплановий досвід, зокрема допомога в розвитку, планування зустрічей і подій, налагодження партнерських зв’язків і зв’язків із замовниками високого рівня. Природжений лідер і переговорник з глибокими знаннями у царині державної політики».

Співучасницею, якій у наступні після облави дні дісталася найбільша порція уваги медіа, виявилася найчарівніша з усіх підозрюваних — Анна Чапман. Усі професійні якості Синтії у веденні бізнесу, варті хвалебних од гортензії і лимонні тістечка і поряд у пресі не стояли з каштаново-рудими косами Чапман і її свіжою чарівністю, якими вона, двадцятивосьмирічна, полонила на тиждень обкладинки і заголовки — Double 0 Heaven25 — завжди нездорово збудженої редакції «Нью-Йорк пост». «Довгоногу рудовласку» оголосили сучасною спокусницею рівня Мата Харі. Її колишній чоловік у Лондоні, Алекс Чапман, підкинув хмизу до вогню, поділившись із найпідлішим на той момент з-поміж усіх таблоїдом «Ньюз оф зе ворлд» пікантними фото Анни і розповідями про сексуальні забави із защіпками для сосків і батогами. «У ліжку Анна була неперевершена і точно знала, що до чого, — розповів колишній чоловік. — Вона була приголомшлива». Її наступний приятель і лондонський «папік» зізнався репортерам, що «був дуже, дуже вражений, коли побачив новини». Сказав, що йому й на думку не спадало, що вона могла бути шпигункою.

Те саме міг би сказати будь-хто з друзів і сусідів Мерфі на Маркет-роуд. Їм ніколи й на думку не спадало, що ті — шпигуни. Проте сусіди стежили за бурхливою судовою справою після арешту і почали розуміти, що прямісінько на їхній тихій сонливій вуличці відбулося щось екстраординарне. «Подеколи, — підсумував старожил житлового кварталу репортеру з Нью-Йорка, — усе стає зрозумілим, коли закінчиться».

Федеральний окружний суд притягнув десятьох звинувачених до відповідальності за обвинуваченням у відмиванні грошей і змові діяльності