Сафо Мелі - Розбивши її життя (частина 2), Сафо Мелі
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вона зупинилася і злякано подивилася на мене.
– Як сама? А ти?
– А я чекатиму за дверима. Це була умова Парфьонова.
– Господи, що ж ви за люди всі?! Тільки й знаєте, що заганяти у рамки, ставити умови, прогинати під себе та ламати! – Ася розвернулася і швидким кроком пішла до будівлі. Незважаючи на те, що вона на шпильках, я за нею ледве встигав.
– Асю, куди ти летиш, у нас ще десять хвилин, ми не запізнюємося.
– Може, й не запізнюємося, але я хочу швидше все це закінчити. – ми підійшли до стійки, за якою сиділи троє дівчат у темно-синій формі. – Доброго дня, я до Парфьонова Віктора Павловича, мені призначено.
Одна з дівчат широко посміхнулася на американський манер:
– Представтесь будь ласка.
– Селіванова Ася Василівна.
– Так-так, бачу вас у списках. Ходімо, я вас проведу.
Ми з Асею пішли слідом за дівчиною коридором і піднялися на ліфті на дев'ятий поверх.
– Вам сюди, показала рукою вона на відчинені двері приймальні.
У кімнаті стояв величезний стіл із натурального дерева, за яким сиділа маленька білявка. Як тільки ми увійшли, вона відразу схопилася:
– Доброго дня. Віктор Павлович ще зайнятий. Присядьте поки що. – вона вказала на великий шкіряний диван, поряд з яким стояв скляний журнальний столик. – Чаю чи кави бажаєте?
– Ні, дякую.
Ася пропозицію відхилила, а я, розуміючи, що мені тут доведеться сидіти ще якийсь час, погодився:
– Мені кави без цукру, будь ласка.
Дівчина посміхнулася і зникла у прилеглій до приймальні кімнаті.
– Постарайся не виказувати, що ти хвилюєшся. Будь впевненою. – прошепотів я Асі. – Ти вся зблідла. Він може тиснути морально. Але не піддавайся, чуєш?
Ася кивнула. Повернулась дівчина і поставила переді мною блюдечко з філіжанкою.
– Дякую.
Я взяв пальцями за ручку чашки і відпив ковток кави. Потрібно визнати, каву готують тут чудово.
Двері відчинилися і з них вийшли кілька чоловіків. Секретарка відразу ж увійшла до кабінету Парфьонова:
– Вікторе Павловичу, можна? Я тільки посуд заберу. Пані Селіванова вже чекає в приймальні.
Через секунду вона вийшла з тацею, на якій стояли порожні чашки:
– Проходьте. Віктор Павлович чекає на вас.
Ася піднялася з дивана і твердим кроком увійшла до кабінету, зачиняючи за собою двері.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Розбивши її життя (частина 2), Сафо Мелі», після закриття браузера.
