Роман Миколайович Коваль - Отаман Зелений, Роман Миколайович Коваль

Поліграфкнига, 2002.

48. Полупанов А. Свобода или смерть. — Донецк, 1966. — С. 158.

49. Похилевич Л. Краєзнавчі праці. — Біла Церква: Яніна, 2007.

50. Правда (Москва). — 1922. — 6 сентября.

51. Пташинский П. Автобиография и воспоминания. — Глава 9. По дорогам Украины. — Белгород-Днестровский. — На правах рукописи.

52. Ріпецький С. Повстанський рух на Україні 1918-22 і пізніших рр. // Енциклопедія Українознавства. — Париж — Нью-Йорк, 1971. — Т. 3. — С. 2117.

53. Розмова з отам. Зеленим // Український козак. — 1919. — 21 вересня // Завальнюк К. Провісники волі. Повстанський рух на Поділлі у персоналіях (20-ті роки ХХ ст.). — Літин: Літинська райдрукарня, 2005.

54. Савченко В. Атаманы казачьего войска. — Москва: Яуза, Эксмо, 2006.

55. Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. Собрал Лаврентий Иванович Похилевич. — Біла Церква: Яніна, 2005.

56. Спогади Кравченко Настасії Сидорівни, 1902 р. н., с. Трипілля Обухівського району Київської області. — 14.6.1990.

57. Сулятицький П. Московська преса про українську справу за часів Добрармії // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. — Варшава: Українське воєнно-історичне товариство, 1937. — Збірник 7.

58. Так творилося українське військо. 10 спогадів учасників Визвольної війни 1917 — 1920-х років / Упор., вступ. слово, примітки, додатки, біограф. довідки Р. Коваля. — Київ — Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2008.

59. Телеграма від 14 лютого 1919 р. визначного діяча УПСР (лівих) М. Полоза заступнику наркома іноземних справ РСФРР Л. Карахану і Й. Сталіну про політику більшовиків в Україні // Документи трагічної історії України (1917–1927 рр.) / Редактор-упорядник П. П. Бачинський. — Київ, 1999.

60. Українські приказки, прислів’я і таке інше. Збірники О. В. Марковича та інших. Уклав М. Номис. — Київ: Либідь, 1993.

61. ЦДАВО України, ф. 5, оп. 1, спр. 137, арк. 35.

62. ЦДАВО України, ф. 5, оп. 1, спр. 86, арк. 7 // Лисенко А. Данило Ількович Терпило (Зелений) // Постаті Київщини. — Київ: Міленіум, 2007.

63. ЦДАВО України, ф. 1075, оп. 2, спр. 3, арк. 197, 198 // Симон Петлюра. Статті. Листи. Документи. Том IV / Упор., вступ. слово В. Сергійчука. — Київ, 2007.

64. ЦДАВО України, ф. 1078, оп. 2 спр. 210.

65. ЦДАВО України, ф. 1113, оп. 1, спр. 10, арк. 9 // Ковальчук М. Невідома війна 1919 року. Українсько-білогвардійське збройне протистояння. — Київ: Темпора, 2006. — С. 334.

66. ЦДАВО України, ф. 3172, оп. 3, спр. 43, арк. 103 // Ковальчук М. Невідома війна 1919 року. Українсько-білогвардійське збройне протистояння. — Київ: Темпора, 2006.

67. Чикаленко Л. Уривки зі спогадів з років 1919–1920 // Чикаленко Є. Щоденник. — Том II (1918–1919). — Київ: Темпора, 2004.

68. Шанковський Л. Українська галицька армія. Воєнно-історична студія. — Львів: НТШ, 1999.

69. Що говорить отаман Зелений про себе і своїх козаків // Селянська громада. — 1919. — 28 вересня // Завальнюк К. Провісники волі. Повстанський рух на Поділлі у персоналіях (20-ті роки ХХ ст.).

Населенні пункти України, про які йдеться у книзі

Бабани — село Уманського р-ну Черкаської області.

Бабанки — село Уманського р-ну Черкаської області.

Баришівка — районний центр Київської області.

Баришполь — тепер м. Бориспіль.

Бердичів — районний центр Житомирської області.

Бесідка — село Ставищенського р-ну Київської області.

Бишів — село Макарівського району Київської області.

Біла Церква — районний центр Київської області.

Богуслав — районний центр Київської області.

Бориспіль — районний центр Київської області.

Бородянка — районний центр Київської області.

Боярка — місто районного підпорядкування Київської області.

Брилівка (до XVIII ст. Буркатівка) — село Ставищенського р-ну Київської області.

Валки — село підпорядковане Новим Петрівцям Києво-Святошинського р-ну Київської області.

Василівщина — тепер с. Василів Обухівського р-ну Київської області.

Васильків — районний центр Київської області.

Великі Дмитровичі — село Обухівського р-ну Київської області.

Верем'я — село Обухівського р-ну Київської області.

Витачів — село Обухівського р-ну Київської області.

Вишгород — місто районного підпорядкування Київської області.

Вільшаниця — залізнична станція за 8 км від с. Саварки Богуславського р-ну Київської області.

Вільшанка (або Германівська Вільшанка) — тепер с. Мала Вільшанка Обухівського р-ну Київської області.

Вінцентівка — тепер с. Запруддя Рокитнянського р-ну Київської області.

Воронове Гніздо — хутір чи урочище на Лівобережжі.

Вороньків — село Бориспільського р-ну Київської області.

Германівка — від 1946 р. с. Красне Друге Обухівського р-ну Київської області.

Германівська Слобідка — з 1946 р. с. Красна Слобідка Обухівського р-ну Київської області.

Гнатівці (Ігнатівці) — згодом с. Злодіївка, пізніше смт Українка Обухівського р-ну Київської області.

Гоголів — село Броварського р-ну Київської області.

Горенки — село Києво-Святошинського р-ну Київської області.

Горностайпіль — село Чорнобильського р-ну Київської області.

Горохуватка — село Кагарлицького р-ну Київської області.

Гостомель — селище міського типу, підпорядковане Ірпінській міській раді Київської області.

Григорівка — село Обухівського р-ну Київської області.

Гудимівка — з 1922 р. село Перше Травня Обухівського р-ну Київської області.

Гусачівка — село належить до Григорівської сільради Обухівського р-ну Київської області.

Дерев'яна — село Обухівського р-ну Київської області.

Деремезна — село Обухівського р-ну Київської області.

Дибинці — село Богуславського р-ну Київської області.

Дідівщина — село Фастівського р-ну Київської області.

Долина — село Обухівського р-ну Київської області.

Жашків — районний центр Черкаської області.