Yana Letta - Коли хмари пахнуть борщем, Yana Letta
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
У Плавнях про бабу Зіну знали всі. Не тому, що вона варила найкращий борщ (бо варила вона його так, що навіть свині носа морщили), і не тому, що знала всі псалми навпаки. А тому, що в неї була курка на ім’я Людмила — птах, який перевернув усе село, а згодом і пів країни.
Баба Зіна жила сама. Її чоловік ще в 1983-му пішов у ліс по гриби й знайшов іншу жінку. Син подався в Польщу, де вивчився на шиномонтажника, але тепер писав мамі лише на Паску й коли треба було переказати гроші. А от курка Людмила — вона була завжди. Не несе — так квокче, не квокче — так дзьобає каблуки. Як родина, тільки не сперечається.
— Людка, неси! — казала баба щодня, ставлячи їй миску з комбікормом і читаючи молитву «про добрий урожай і нормальну яйценосність».
І от одного ранку, вийшовши до курника з відром і легким прокльоном на губах, Зіна побачила його.
Яйце. Але не просто яйце. Воно було… у формі серця.
— Пресвята Покровонько, — прошепотіла баба, — чи це знак?
Вона підняла яйце в руках, як той цар Симба, винесла на сонце й довго дивилася, чи не показує воно їй майбутнє.
— Це ж треба! — врешті зітхнула. — Яйце з романтикою...
Не знала баба, що це лише початок.
Того ж дня приїхала до неї онучка Настя — дівчина з міста, яка вміла робити селфі навіть із гарбузом. Вона побачила яйце, ахнула й сказала:
— Бабо! Та це ж контент! Це — вірусне відео!
— Це шо, грип? — спитала Зіна.
— Нє, це коли всі будуть дивитися і писати коментарі типу "ОГО!", "ЛЮДКА - СУПЕР!" і ще шось тупе.
Настя дістала телефон і почала знімати бабу на відео. Зіна тримала яйце, розповідала, як курка Людмила — то не птах, а художниця, а ще, що у молодості вона теж мала форму… тільки не яйця.
Відео Настя підписала: "Баба Зіна. Курка Людка. Яйце-серце. Українська магія. #loveegg"
І виклала в TikTok.
На ранок бабу Зіну знали всі.
Київ, Харків, Львів, навіть сусідній хутір, де був лише один інтернет — і той через кабель, що тягнеться через хлів.
У коментарях писали:
— «Бабо, ще!»
— «Хочу такого яйця!»
— «Людка — королева!»
— «Баба Зіна — богиня контенту»
І все би нічого, якби не дзвінок.
— Це канал "Перший Сільський" — ми хочемо зняти сюжет про вас і вашу курку, — сказав чоловік у слухавці.
— Про мене? — баба почервоніла. — Я ж навіть без макіяжу!
— Саме такої щирості нам і треба!
Коли телевізійники приїхали, все село вишикувалося вздовж паркана. Дехто навіть прийшов з тими яйцями, що самі знесли — раптом і вони не прості.
Бабу Зіну одягнули у вишиванку. Вона нервувалася, питала, чи не видно, що борщ вилила на фартух, і чи Людка добре виглядає. Курка, між тим, дзьобала репортера за каблуки.
Сюжет вийшов на всю країну. А згодом бабі Зіні надійшов конверт — з Києва. У ньому була грамота:
«За просування української сільської естетики в мережі TikTok. Вручається бабі Зіні з Плавнів і курці Людмилі»
З того часу бабу кликали «та сама з яйцем», а Людку — на корпоративи.
А на наступну весну Людмила знесла яйце… у формі зірки.
І баба Зіна лише перехрестилась:
— От знаєш, Людка… Я вже не здивуюсь, якщо ти ще й паспорт отримаєш.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коли хмари пахнуть борщем, Yana Letta», після закриття браузера.
