ГраНат - Лисиця-мандрівниця та подорожній кіт, ГраНат

                                                                                                          

 

                                                                                                                         Єє

 

 

– А це хто? – здивувався кіт, – й на розі щось несе.

Міфічний кінь-єдиноріг, а з ним і буква Єє. ­ Ніколи я не чув про Єє й казкового коня,

І схожі букви Ее та Єє неначе брат й сестра.

 

 

 – Європа теж на букву Єє й доволі різних слів,

Єнот, Єпископ, єретик й Єгипет поготів.

Єхидна одяглась в голки і в  заростях сидить,

Впадає в сплячку в холоди й, сховавшись, тихо спить.

                                                                                                           

                                                                                                          Жж

 

 

 Жуки жбурляють жартома жолуддя під дубком,

А жаба в жабуринні спить жабиним тихим сном.

Десь закурликав журавель, десь жайворон співав,

Жагу життя пташиний спів зусібіч навівав.

 

 

Жовтогаряча у жабо жирафа височить,

Жарка й жагуча буква Жж на хвостику висить.

Гортають жваво сторінки друзяки-мандрівці,

Прямим шляхом ідуть до знань, обходять манівці.

                                                                                                              

                                                                                                                      Зз

 

На килимі з зелених трав хтось гучно заспівав,

Звичайний зяблик лісовий у дзьобі Зз тримав.

На золотавому пері ще кілька літер Зз,

В проміннях сонця з-за дерев зозулечка кує.

 

 

– Якби ж зловити пташку нам, – зітхає стиха кіт, –

– Я б залюбки засмакував такий смачний обід.

– Дарма, пусті то балачки, геть з лап валюся я,

Подумати нам, коте, час з тобою про спання.