Енді Вір - Марсіянин

Тож натомість я зроблю дещо таке, що неможливо уявити на Землі – викину її надвір.

Там майже вакуум, тож більша частина води зникне, а те, що залишиться, замерзне на кістку. Усі бактерії, котрі могли б розвести гнилизну в моїй бульбі, помруть в корчах.

До інших новин: отримав листа від Венката Капура:

«Марку, ось відповіді на кілька твоїх попередніх питань:

Ні, ми не скажемо групі ботаніків, щоб вони «поцілували одне одного в сраку». Я розумію, що ти провів чимало часу на самоті, але зараз ми з тобою, тож буде краще, якщо ти дослухатимешся до того, що ми кажемо.

«Кабз» дограли сезон на дні таблиці Центрального дивізіону.

Швидкість передачі даних недостатня для музичних файлів, навіть у стиснених форматах. Тож твій запит на «Що-небудь, Господи, БУДЬ-ЩО, крім диско» відхилений. Насолоджуйся ночами в стилі буґі.

Також, неприємна звістка… у NASA збирають комісію. Вони хочуть з’ясувати, чи мали місце необов’язкові помилки, які призвели до того, що ти залишився на Марсі. Просто попереджаю, що пізніше вони можуть поставити тобі кілька питань.

Тримай нас в курсі своїх справ.

Капур»

Моя відповідь:

«Венкате, передайте комісії з розслідування, нехай полюють на відьом без мене. А коли вони, безсумнівно, звинуватять командира Льюїс, нехай знають, що я привселюдно це заперечуватиму. Впевнений, що решта екіпажу робитиме те саме.

Також, будь ласка, передайте їм, що матері кожнісінького з них – повії.

Вотні

P.S. І сестри теж».

Апарати з припасами для «Ареса-3» запускали щодня протягом двох тижнів під час Гоманівського вікна. Апарат №309 запускали третім. 251 день подорожі пройшов без пригод, і трохи корегувати курс довелося лиш двічі.

Після кількох маневрів для аеродинамічного гальмування, апарат почав фінальний етап зниження в напрямку Ацидалійської рівнини. Спочатку, він увійшов у атмосферу, прикриваючись термощитом, а потім випустив парашут і відкинув щит, що вже зробив своє.

Щойно бортовий локатор визначив, що відстань до поверхні становить тридцять метрів, апарат перерізав стропи парашуту і понадимав балони по всій поверхні корпуса. Він без помпи й грації упав на поверхню і покотився, підскакуючи, поки нарешті не завмер.

Спустивши балони, бортовий комп’ютер доповів на Землю про успішну посадку.

Наступні тридцять три місяці він просто чекав.

ЗАПИС У ЖУРНАЛІ: СОЛ 117

Відновлювач води поводиться трохи дивно.

Шести людям на добу потрібні 18 літрів води. Тому він зроблений здатним обробляти 20. Але нещодавно я помітив, що він не встигає. Обробляє 10, не більше.

Гадаєте, я виробляю по 10 літрів на добу? Ні, я не чемпіон усіх часів із сечовипускання. Це все рослини. Вологість в Домі набагато вища за ту, на яку він розрахований, тож відновлювач води постійно конденсує її з повітря.

Мене це не дуже турбує. Якщо знадобиться, я мочитимусь прямо на грядки. Рослини заберуть свою частку води, а решта осідатиме на стінах. Я легко міг би змайструвати щось для збору конденсату. Річ у тім, що воді немає куди втекти. Це замкнена система.

Гаразд, формально я неправий. Рослини віддають не всю воду, що отримують. Вони витягають з неї трохи водню (вивільняючи кисень) і перетворюють його на складні вуглеводні, які, власне, і є самою рослиною. Але втрати через це невеликі, а я створив 600 літрів води з палива АСМ. Я можу приймати ванни і ще й тоді мати її вдосталь.

А от у NASA прямо виють від страху. Вони вважають відновлювач критичною складовою мого виживання. Резервного відновлювача немає, і вони думають, що без нього я помру в ту саму мить. Для них відмова обладнання – це катастрофа. Для мене ж це просто вівторок.

Тож замість того, щоб готуватися до збору врожаю, я повинен ще частіше ходити до марсохода, щоб відповідати на їхні питання. Кожне повідомлення містить вказівки, що ще я можу спробувати зробити, і вимоги доповісти про результати.

Наразі я з’ясував, що проблема не в електроніці, системі охолодження, апаратурі чи температурному режимі. Впевнений, що врешті десь знайдеться крихітна дірочка, після чого в NASA проведуть за нарадами чотири години, а тоді скажуть мені заліпити її стрічкою.

Льюїс і Бек відкрили контейнер №309. Працюючи настільки обережно, наскільки дозволяли незграбні скафандри, вони витягли різні частини покриття Дому і виклали їх на пісок. Частини Дому повністю складали вантаж трьох апаратів.

Дотримуючись сотні разів відпрацьованої процедури, вони вправно склали шматки разом. За допомоги особливої сполучної стрічки вони домоглися герметичного з’єднання різних частин покриття.

Встановивши каркас Дому, вони зібрали три шлюзи. Лист AL102 мав отвір, до якого бездоганно пасував шлюз №1. Бек притягнув край матерії до сполучної стрічки, вже закріпленої на зовнішній поверхні шлюзу.

Коли всі шлюзи були встановлені, Льюїс наповнила Дім повітрям і лист AL102 вперше відчув тиск. Льюїс із Беком перечекали годину. Тиск не зменшився; конструкція трималася бездоганно.

ЗАПИС У ЖУРНАЛІ: СОЛ 118

Моя розмова з NASA про відновлювач води була нудна і захаращена технічними подробицями. Тому я передам для вас лише її суть:

Я: «Там, певно, щось забилося. Давайте я його розберу і перевірю трубки всередині?»

NASA (після п’яти годин роздумів): «Ні. Ти там щось перепаскудиш і помреш».

Тому я його розібрав.

Знаю, знаю. В NASA працюють винятково розумні люди, і мені варто було б робити так, як вони кажуть. І я занадто багато упираюсь як на людину, заради порятунку якої вони працюють день і ніч.

Просто мене нудить, коли мені вказують як підтиратися. Незалежність – одна з тих якостей, які вони шукали в кандидатів до команди астронавтів «Ареса». Це тринадцятимісячна місія, більша частина якої проходить за багато світлових хвилин від Землі. Вони шукали людей, здатних діяти за власною ініціативою.

Якби командир Льюїс була тут, я без питань робив би усе, що вона б казала. Але слухати комісію безликих бюрократів із Землі? Вибачайте, але мені це не до душі.

Я працював дуже обережно. Підписував кожну деталь, коли знімав її, а тоді виклав усе на столі. Схема агрегата є на моєму комп’ютері, тож я знав, чого чекати.

Як я й підозрював, одна з трубок забилася. Відновлювач води створений для очистки сечі й усунення надлишку вологи з повітря (людина видихає майже стільки ж води, скільки відливає). Я змішував свою воду з ґрунтом, зробивши її мінеральною водою. От мінерали й накопичилися у відновлювачі.

Я вичистив трубки й склав усе докупи. Проблема зникла без сліду. В майбутньому доведеться робити це знову, але не раніше, ніж за сотню солів.