Arachne - Арахна , Arachne

Келаріс, взявши руки Арахни та Еландіна, сказав:

— Сьогодні ми зібралися тут, щоб засвідчити союз двох душ, які знайшли один одного попри всі перепони та випробування. Їхня любов – це світло в темряві, і ми благословляємо їх на довге та щасливе життя разом.

Арахна та Еландін, дивлячись один одному в очі, обмінялися клятвами вірності та кохання.

— Я обіцяю бути з тобою в радості та в горі, — сказав Еландін, ніжно тримаючи руки Арахни. — Я захищатиму тебе і нашу сім'ю, любитиму тебе щодня.

— Я обіцяю бути твоєю опорою та радістю, — відповіла Арахна, її очі сяяли від щастя. — Я любитиму тебе всім серцем і душею, і наша дитина зростатиме в мирі та любові.

Після клятв Келаріс та інші маги вимовили стародавні слова благословення, і навколо пари засяяло м'яке свічення. Цей магічний обряд символізував їхню єдність і зв'язок, який ніхто і ніщо не зможе зруйнувати.

Коли обряд завершився, всі оточили молодят, вітаючи їх та бажаючи щастя. Ніч була сповнена радістю, сміхом і теплом.

Арахна відчувала, що її життя нарешті знаходить сенс і спокій. Вона знайшла своє кохання, своїх друзів і скоро стане матір'ю. Однак... серце її чомусь стискалося від тривоги та зловісного передчуття.

"Занадто все добре, для такої, як я". Думала вона, сидячи на березі річки. "Але, що може статися зі мною та дитиною? Я в оточенні друзів. Мені нема чого боятися".

Одного вечора, коли вони зупинилися на ночівлю, Келаріс підійшов до Арахни.

— Арахно, мені треба поговорити з тобою наодинці, — сказав він, його голос звучав серйозно. — Нам слід обговорити плани подальшого шляху.

Арахна кивнула, довіряючи своєму новому другові. Вони відійшли трохи в бік від табору, де світло багаття не могло висвітлити їхню розмову. Навколо них була тільки темрява і тихий шелест лісу.

— Що сталося, Келарісе? — спитала Арахна, відчуваючи легке занепокоєння.

Келаріс, дивлячись на неї з холодним виразом обличчя, почав говорити:

— Арахно, ти маєш зрозуміти, що твоє існування тут порушує баланс. Ти небезпечна для всіх нас. Твоя присутність і твоя магія можуть призвести до катастрофи.

Арахна була приголомшена цими словами.

— Що ти кажеш, Келарісе? Ми довіряли тобі, що ти був нашим другом.

Келаріс посміхнувся.

— Довіра... дурне почуття. Я ніколи не був твоїм другом. Я використав тебе, щоб зняти прокляття. І тепер, коли ти знову стала загрозою, я маю усунути тебе.

Арахна відступила на крок, її серце стиснулося від болю та зради.

- Чому ти це робиш? - прошепотіла вона.

Келаріс підняв руку, готуючись до атаки.

— Ти дурна, якщо думаєш, що можеш уникнути гніву Таргаса, — прошипів він, його обличчя спотворилося від злості. — Він послав мене, щоб я привів тебе до нього. І я зроблю це, навіть якщо доведеться зрадити твою довіру, бо це мій обов'язок як мага. Я не дозволю тобі зруйнувати наш світ. Прощавай, Арахно.

Арахна, відчуваючи, як її серце розбивається, зрозуміла, що вона стала жертвою зради. У цей момент він почав вимовляти заклинання.

Арахна, розуміючи небезпеку, швидко відступила, але не могла захиститися повністю. Заклинання Келаріса вдарило її, і вона відчула, як магічна сила паралізує її рухи.

Тим часом, Еландін та Еленвен, відчувши недобре, кинулися на допомогу. Вони побачили, як Келаріс стоїть над Арахною, готуючись завдати останнього удару.

- Зупинися! - крикнув Еландін, вихоплюючи меч.

Келаріс обернувся, його обличчя спотворилося від люті.

- Ви все пошкодуєте про це! - закричав він, але не встиг завершити заклинання, як Еленвен збив його з ніг.

Еландін кинувся до Арахни, захищаючи її своїм тілом.

- Ти в порядку? — спитав він, його голос був сповнений занепокоєння.

Арахна кивнула, намагаючись зібратися з силами.

— Ми маємо зупинити його, — прошепотіла вона.

Еленвен, ставши поряд з Еландіном, був готовий до бою.

Разом вони об'єднали свої сили, щоб протистояти зраді. Келаріс, усвідомлюючи, що його план провалився, спробував тікати, але оточений.

- Це кінець, Келаріс, - сказав Еландін. — Ти більше не зможеш завдати нам шкоди.

Келаріс зник у темряві, його плани зруйновано. Еландін і Еленвен допомогли Арахне піднятися, і вони повернулися до табору, усвідомлюючи, що тепер вони мають бути обережнішими.

Еландін обійняв Арахну, намагаючись її заспокоїти.

- Вибач, що я не зміг захистити тебе від цього, - сказав він з болем у голосі.

Еленвен, спостерігаючи за ними, зрозумів, наскільки Арахна важлива його друга.

— Ми маємо бути ще обережнішими, — сказав він. — Тепер ми знаємо, що Таргас має повсюди друзів.

Арахна, хоч і була спустошена зрадою, відчувала підтримку своїх друзів.

— Дякую вам, — прошепотіла вона, сльози текли її щоками. — Я не знаю, як би я впоралася без вас.

Ця ситуація змусила її усвідомити, що довіряти комусь стало ще важче, але разом з тим вона зрозуміла, що справжні друзі завжди будуть поруч, щоби підтримати її.

Коли вони повернулися до табору, маги, що були з Келарісом, виглядали враженими.

— Ми маємо зізнатися, — почав один із них, опустивши голову. — Келаріс був другом Таргаса. Ми не знали про це аж до останнього моменту. Ми шкодуємо, що сталося.

Еландін, утримуючи Арахну, насупився.

— Як ми можемо вам довіряти? — спитав він, його голос був холодний.

Інший маг ступив уперед.

— Ми розуміємо ваші сумніви. Але присягаємося, що ми нічого не знали. Ми були обдурені так само, як і ви. Ми тут, щоб допомогти, а не завдати шкоди.

Еленвен, завжди готовий до підозр, пильно дивився на магів.

— Ви повинні довести, що ваші наміри є чистими, — сказав він.

Маги вклонилися.

— Ми готові зробити все, щоб викупити свою провину. Але якщо ви більше не можете нам довіряти, ми зрозуміємо і підемо.

Арахна, незважаючи на біль та розчарування, глибоко зітхнула.

- Нехай вони йдуть своїм шляхом. Нам не можна ризикувати знову.