Юлія Богута - Помста для Роуз, Юлія Богута
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Пам’ятаєш мене? — запитав він, шукаючи у віддзеркалені відповідь.
— Пам’ятаю, — ледь змогла вимовити. Його пальці обережно провели вздовж шраму, і я стиснула кулаки, тільки щоб не відсунутися в цей самий момент від болю.
— Вибач, що не зміг витягнути тебе вчасно, — прошепотів він надламаним голосом, поки моє серце заходилося, пропускаючи удари на своєму шляху.
— Знаю, зараз не найкращий час для розмови, але... я скучив за тобою, Лі, — додав він, пронизуючи мене до нутра. Його слова вдарили сильніше, ніж я могла витримати. Сльози підступили до очей і я ледь стрималась, щоб не дати їм впасти на щоки.
Раптовий стук у двері змусив нас обох здригнутися та налякано відсунутись один від одного.
— Роуз! Ану вилазь звідти, там уже Дан прийшов. Ми йдемо на сцену! — долинав із коридору голос Лейли, поки я дивилася на Вільяма.
— Зараз вийду, — відповіла я, намагаючись тримати голос рівним. На коридорі почулося тихе буркотіння та звук стихаючих кроків.
— Скажи щось… будь ласка…? — прошепотів чоловік, порнизуючи своєю безоднею.
— Дякую, що врятував, Хевене.
Тихий голос вдарявся ледь чутною луною об стіни, подібно до моїх думок. В пересохлій горлянці застрягло стільки слів, що я навіть боялася розтулити рота й мовчки дивилася на того, хто був для мене усім.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Помста для Роуз, Юлія Богута», після закриття браузера.